Голова Світової федерації українських жіночих організацій, віцепрезидентка Світового конґресу українців Анна Кісіль померла 16 листопада на 60 році життя.
Згідно з повідомленням Федерації жіночих організацій, пані Кісіль відійшла у вічність в колі своєї родини в Торонто після року боротьби з тяжкою недугою.
Анна Кісіль померла за кілька днів до своїх 60 народин.
Народилася 19 листопада 1960 року в Яремчі, що на Івано-Франківщині. Навчалася у Львівському політехнічному інституті; отримала спеціальність інженера-педагога будівельних дисциплін.
До 1989 року працювала в системі Львівжитлобуд, а в березні 1990-го разом із родиною виїхала до Канади. Там стала успішною бізнесменкою.
Анна Кісіль розпочала активно займатися громадською діяльністю 2003 року. З 2005 року – голова Міжнародної організації українських громад "Четверта хвиля", Канада. У 2008 році Кісіль ввійшла до ради директорів і стала головою комісії з питань культури при Світовому конгресі українців.
"Можеш допомогти – допоможи, але, віддаючи частинку своєї душі іншим, завжди залишайся собою", – любила казати Анна Кісіль.
ОКСАНА ЗАБУЖКО
Важка звістка з Торонто: не стало Анни Кісіль.
Вона була винятковою людиною – одною з найкращих, що мені трапилося на віку зустріти. Ради таких людей – якщо їх набереться належний відсоток – Бог пообіцяв Аврааму спасти Содом і Гоморру, тільки там їх, як відомо, числом не набралося. Ми не знаємо, скільки їх треба, щоб спасти людство тепер, але точно можна сказати, що 16.11 2020 р. на одну праведну душу наші шанси поменшали.
Про неї багато писатимуть у ці дні – бо одна з найуспішніших українок, бо віце-президентка Світового конгресу українців, бо голова Світової федерації українських жіночих організацій, бо меценатка й фундаторка, тил і підпора, на чиїх плечах трималась купа бізнесів і долі тисяч людей, і т.д. і т.п. – а писати треба було б за життя, і вчитися в неї – теж за життя: досвід живого спілкування з цією жінкою (навіть через медіа) був би куди повчальніший, ніж гори перемантаченої з англомовного ринку т.зв. "мотиваційної літератури".
Якщо коротко – Аня була втіленим зразком біблійного "праведного багатства". До знайомства з нею я теж не вірила, що таке буває: не просто "трудове" чи "чесно зароблене" – а таке, котрим людина обмінюється зі світом природно, як собою, бо воно є матеріалізацією (проекцією назовні) її власного внутрішнього багатства – десь так, як пара од віддиху в повітрі...
(фрагмент із допису у Facebook)
17.11.2020