Маніпуляції з цифрами на годиннику у ніч з 24-го на 25-те жовтня могли б стати нашою найбільшою проблемою в ході місцевих виборів, але ж ми не можемо не створити собі проблем, які потім вирішимо. Або не вирішимо... Огляд подій тижня в Україні
Вибори тижня
Згідно з написаним у Конституції, в останню неділю жовтня законослухняні громадяни України стали неофітами і, крім «хрестиків», «галочок» і нецензурних слів, могли за бажання малювати у виборчому бюлетені ще якісь числа.
Так само, маючи час і натхнення, посполиті могли поспілкуватися з представниками молодого племені в білих камізельках, аби взнати у них, що то за звір має назву канабіс, а у відповідь пояснити юнацтву, як прочитати Будапештський меморандум.
Всенародне волевиявлення минулося без жертв і руйнувань. Активісти громадянської мережі "ОПОРА" та громадського руху "Чесно" традиційно констатували, що найпоширенішими порушеннями під час виборів були відсутність кабінок для голосування, брак елементарного обладнання, затримки з відкриттям дільниць. Брак масок і захисних костюмів активісти зафіксували вперше. Так само вперше було зареєстровано таку низьку активність на виборах.
Гарно виглядала у цьому контексті Житомирська область.
За інформацією Центральної виборчої комісії, явка на місцевих виборах становила 36,98%. Аналогічний показник від «ОПОРА» – 35,94%. При цьому найвищий результат – у Тернопільській області, 44,8%, а найнижча активність – у Донецькій області, 31,67%.
Для любителів статистики нагадали, що на місцевих виборах-2015 явка була більшою – 46,5%, а на торішніх виборах до Верховної Ради до урн прийшло 49,3% вітчизняного електорату.
ЦВК має оголосити остаточні результати виборів до 6 листопада, хоча шеф цієї Комісії вже пообіцяв впоратися з калькуляцією за п’ять-шість днів.
З не дуже вдалими результатами для пропрезидентської сили Володимир Зеленський справився за лічені години. Гарант Конституції перше не надто ввічливо повівся з журналістами після того, як проголосував (покинув товариство і не став пояснювати акулам пера, що вони самі матолки, а він не матолок ні разу), але вже до вечора дня голосування Зеленський все розклав буквами у Facebook.
По-перше, Володимир Олександрович виявився місцями телепатом, бо тільки так можна трактувати цю його фразу: «Ми все ще не навчилися спокійно дискутувати та слухати один одного. Шукати компроміси. Співпрацювати. І тому, коли передвиборча кампанія наближається до фінішу, втома від виборів у суспільства безмежна. Якщо сьогодні запитати в людей на вулицях, що вони думають про вибори, більшість українців відверто скаже: та швидше б усе це закінчилося!»
По-друге, президент подорослішав (знову ж таки місцями), й у нього з’явилася власна версія ейджизму. «Добре відомий парадокс: коли в тебе щось є – часто не цінуєш. Особливо це стосується нашої молоді. Думають, вибори – то не важливо, тим більше місцеві. Це ж не президента обирають. Хочу нагадати кожному: все в цьому житті справді залежить від того, як вирішиш ти. Або – як вирішить хтось за тебе. Ось чому вибори важливі», – пояснив президент свою версію того, що відбулося.
Другий тур місцевих виборів для міських голів має ще статися, тож почуємо щось традиційне і від активістів, і від президента.
Комунікації тижня
Як давно вже відомо, Володимир Зеленський любить спілкуватися, й іноді це виходить у нього гарно. Так сталося на парламентській трибуні, коли народна депутатка Галина Третьякова почала робити тільки їй зрозумілі речі під час виступу президента.
Тим часом сам Зеленський нічого екстраординарного не сказав. Парламентарі згадали завдяки президентові, що крім Донбасу, і Крим є суверенною територією України. «На порядку денному "нормандського формату" ніколи не було питання Криму. Але воно було і є завжди, і буде завжди в нашому порядку денному. Поки Крим залишається окупованим, а українці та кримські татари там піддаються регулярним переслідуванням, світ не повинен забути про Крим», – сказав Зеленський. І з цим важко сперечатися.
Крім того, Володимир Олександрович говорив про звільнення полонених, карантин і діджиталізацію, безвіз, боротьбу з корупцією і стратегію розвитку України до 2030 року.
Потім (вже не у стінах парламенту) президент говорив у вигляді інтерв’ю для чотирьох каналів в телевізорі. Отримати захват від цього полілогу могли всі, хто його робив. В «ящику» нічого нового не було сказано, а про все, що казав Володимир Олександрович Зеленський, колись (без діджиталізації, полонених, Криму і 2030-го року) мовив Віктор Андрійович Ющенко. Про того персонажа є приємні спогади – і казали, що він вміє правити, але не вміє керувати. Традиції треба берегти. Таке робив Ющенко і Янукович. Але коли Зеленський додасть до цмакання Ющенка ідіотизм Януковича і розмахування руками Порошенка, то два Леоніди з 90-х років почнуть думати, як одному ще раз підключити до новорічного ефіру маленького шнауцера з власним внуком, а другому вигадати щось у Мінську без Фокіна і його внучки.
Суд тижня
Творення з Віктора Медведчука всемогутнього демона, володаря душ і тіл, власника найгарнішої яхти, на якій плаває ефектний манекен жіночої статі, закінчилося пуком. Навряд чи комусь із політтехнологів вистачило стільки дурного в голові, аби рекомендувати цьому типові судитися з книжкою «Справа Василя Стуса». Найімовірніше, сам «сірий кардинал» і найвигадливіший ляльковод (на його думку) всіх часів і народів загрався, коли вирішив судитися щодо фігурування власного прізвища у справі поета-дисидента, де він був буцім адвокатом.
«Справа Василя Стуса» вийшла скромним накладом – її почитали б пара тисяч зацікавлених людей, і на тому історія закінчилася б. Але Медведчук уявив себе тим самим всемогутнім, як був років парканадцять тому. На виході він отримав у ще одному найнезалежнішому суді перемогу – й «ефект Барбри Стрейзанд», як охрестили його потуги в мережі.
Володарка двох «Оскарів» мала на власному рахунку трохи ідіотизму, але не робила стільки підлоти, за яку Дарницький районний суд Києва зобов’язав видалити з книги Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» згадки про голову політради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука і заборонив поширення накладу видання без дозволу Медведчука.
Тепер книгу про поета читатимуть більше, але голова ОПЗЖ буде далі переконаний у своїй всесильності. І не треба Медведчуку у цьому заважати – нехай його вади мозку будуть помітні на його ж телевізійних каналах.
Екскурсія тижня
Торішній Трускавець з бюветами змінився для «слуг народу» териконами Донбасу. У вересні голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив про намір фракції провести виїзне засідання на передовій. Потім стала актуальною гендерна політика монобільшості в парламенті – Ірина Верещук (нардепка і кандидатка на мери Києва від «Слуги народу») повідомила, що депутати-соратники відклали виїзне засідання на Донбасі через несприятливі погодні умови та через пандемію коронавірусу, а заступниця голови фракції Євгенія Кравчук анонсувала, що виїзне засідання таки відбудеться десь між 19-м по 25-м жовтня.
Врешті Володимир Зеленський сказав, що треба їхати – і «слуги» рушили на схід. Чимсь це було подібно на «п’ять питань від президента», бо логіки у поїздці сотні нардепів у зону бойових дій не було так само, як у залученні до процесу вивчення канабісу і Будапештського меморандуму дітисьок. Але чим би дитя не тішилося, аби не гранатою. Хоча то вже з іншої опери. Дитя казало, що йому сорок другий рік. Тепер вже сорок третій.
26.10.2020