Минулого тижня Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні зафіксувала на Донбасі зменшення на 15% кількості випадків порушень режиму тиші. Щоправда, на тиждень раніше СММ спостерегла збільшення порушень на понад 55%. Про це повідомив під час перебування у Львові перший заступник голови СММ ОБСЄ Александр Хуг.    

Безапеляційна стаття американського видання The New York Times посадила Україну в новий міжнародний скандал – українців запідозрили в постачанні до Північної Кореї деталей та технологій для оснащення ракетної програми КНДР. «Успіх північнокорейських ракет пов’язаний з українським заводом», – вже в заголовку ошелешує NYT.         

Кабінет Міністрів України таки звільнив з посади менеджера, на котрого покладали великі надії у справі реформування одного з найбільш корупційних і найменш поворотких монстрів державної власності – Войцеха Бальчуна «розрахували» з «Укрзалізниці». Надії не справдилися: амбітний керівник, який успішно впроваджував зміни на польських коліях, вивівши на IPO польську збиткову залізничну компанію PKP Cargo, нашого монстра не зрушив – може, йому забракло сили, а може, забракло бажання ту силу докладати.

У Верховній Раді теперішнього скликання кожен четвертий народний депутат може зарахувати себе до наукової спільноти. Згідно зі свіжою інформацією, яку опублікував львівський науковець Роман Радейко, у парламенті працює 30 нардепів, котрим присуджено ступінь доктора наук, а також 77 обранців із титулом кандидата наук. Цілком незле, погодьтеся, як для органу, котрому при телевізорах приписують значно нижчий рівень інтелектуальної потенції…  

Конкурс до Верховного Суду мав стати водночас і вінцем, і вітриною для суддівської реформи, ініційованої в Україні трохи більше як рік тому. Як запевняло керівництво держави, для нової інституції добиратимуть фахівців на прозорому незаангажованому конкурсі, відкритому для позасистемних кандидатів. Нарешті наприкінці минулого тижня кастинґ суддів до ВС практично завершився – Вища кваліфікаційна комісія суддів сформувала підсумковий рейтинг кандидатів із найвищими балами.

Петро Порошенко – той вміє здивувати, хоча ми маємо його за президента вже понад три роки.

...Був грудень 2016 року, Броніслав Коморовський читав лекцію у Львівському університеті імені Франка через півтора року після того, як пішов з посади президента Польщі. Він говорив про українсько-польське примирення, про прихід до влади консерваторів і популістів, про кризу в Європі, про падіння світового устрою.

За якийсь місяць Україна кардинально змінила своє ставлення до темпів євроатлантичної інтеграції: ще кілька тижнів тому держава «сором’язливо» ставила собі за мету досягнути критеріїв, необхідних для вступу до НАТО, а вже на початку червня прямо, на законодавчому рівні, задекларувала аспірації на приєднання до Альянсу. Зміну зовнішньополітичних планів у Києві підгадали до засідання комісії Україна-НАТО, котре відбулося в українській столиці 10 липня. На самому ж засіданні Україна порушила питання про отримання Плану дій щодо членства.

19 липня минає 600 днів, як Україна відмовилася від закупівлі природного газу в Росії. Маємо черговий привід утішитися власній незалежності й позбиткуватися з російського монополіста та його «вонючого газу». Справді, у нашому публічному просторі ці «стоденки» прийнято карбувати, як позначки на дерев’яному паркані: перша зима без російського газу, перший рік без російського газу, 400, 500 днів без російського газу – подібних заголовків можна знайти безліч.

В українському парламенті ще не траплялося такого ажіотажу, щоб Верховна Рада одночасно розглядала аж шість подань про зняття недоторканності з народних депутатів. Завдяки старанням Антикорупційного бюро, Антикорупційної та «простої» прокуратури такий прецедент тепер буде: під кримінал мають піти Михайло Добкін («Опозиційний блок»), Олесь Довгий («Воля народу»), Максим Поляков і Євген Дейдей (обидва – «Народний фронт»), Борислав Розенблат (БПП) і Андрій Лозовой (Радикальна партія).