І.
В відповідь послови Антоневичеви.
Коли нинї, з ласкавого призволу світлого князя маршалка, загальна дискусія розпочалась на-ново, то і я записав ся до голосу, щоби відозватись на заміти п. Антоневича, — а спонукала мене до того ся обставина, щоби що-до моєї особи не було нїякого сумнїву. Яко рускій посол, займаючій одно з найважнїйших становищ нашої маґістратури автономічної, не хочу лишити нїякого сумнїву перед краєм, правительством і перед виборцями що-до моєї особи.
По відповіди голови клюбу п. Романчука, по відповіди пп. Сїчиньского і Телишевского — менї не остаєсь нїчого иншого, як хиба повторити те, що они сказали. Не перечу, що проґрама виголошена послом Романчуком, маюча вагу для нас Русинів, для Галичини, ба і для цїлої Австрії, не була трактована в клюбі; не перечу, що до тої трійки, котра — як каже п. Антоневич — мала конферувати, я не належав, — але то мушу сконстатувати, яко факт згідний з правдою, що і я годжу ся з тою проґрамою — і не тілько я, але і більшість клюбу. Бо і що-ж в тій проґрамі єсть нового, на що би згодитись не можна? Нехай тії Панове, котрі з тою проґрамою не годять ся, скажуть: "Ми єї не хочемо!" Але п. Антоневич не хотїв того сказати. Говорив, що і друга партія єсть прихильна для Австрії і династії, але не сказав того, що тепер найважнїйше, а именно, що ми рускій нарід самостійний, окремий від польского і россійского. Тої важної точки п. Антоневич не сказав.
Кінчу заявленєм, що я прилучую ся в цїлости до проґрами тут висказаної. Не буду розводитись над нею, бо єї вже пояснив пос. Романчук, a я не тілько годжусь на проґраму, але й на кожде слово, котре тут посол Романчук висказав. (Бpaвo!)
IІ.
При дискусії над законом для місточок.
В артикулї І-ім видїлу краєвого було поміщено також місточко Дунaїв, котре та устава мала також обовязувати. Тимчасом комісія громадска опустила се місточко.
Дунаїв єсть виказаний намістництвом яко місточко. Оно єсть місточком більшим, бо після конскрипції з 1880 р. числило около 2000 людности, а тепер числить близько 2½ тисяча. В місточку тім находять ся три священики, єсть там почта, лїсництво архієпископства львівского, стація жандармерії. В Дунаєві єсть більше ремісників, бо находять ся там 4 столярі, 4 ковалї, 9 шевцїв, 11 ткачів, 1 колодїй, 3 млини, тартак, 9 склепів, а крім того, по вибудованю дороги мурованої з Дунаєва до Поморян, місточко тото збільшить ся в короткім часї. Дальше Дунаїв єсть місточком богатим, бо має 355 моргів поля, з котрих єсть 100 моргів лїса доброго, і той маєток громадскій приносить над 1000 зр. Длятого предкладаю, щоби привернути проєкт видїлу краєвого і по Дембици помістити також місточко Дунаїв, а то тим більше, позаяк инші місточка далеко менші під кождим взглядом, як під взглядом людности так і під взглядом сили податкової, находять ся в тім проєктї, от хоч би Болшівцї, Вариш, Янів коло Теребовлї, Збишичі і т. д., котрі особисто знаю. [Предложенє посла д-ра Савчака сойм увзгляднив.]
[Дѣло]
02.12.1890