175 років тому народився провідний галицький політик, громадський діяч, педагог і просвітник Юліан Романчук (1842–1932).     «Довгі роки тримав він у своїх руках керму української політики в Австрії, але сліди своєї діяльности, енерґії та ініціятиви залишив на всіх царинах українського життя» – писав про нього історик о. Ізидор Сохоцький (Сидір Ярославин, 1895–1977), який особисто знав Ю.Романчука ¹.  

145 років тому, 8 грудня 1868 року у Львові заснували Товариство "Просвіта", яке невдовзі перетворилося на масову національну громадську організацію українців Галичини, яка на початку ХХ століття поширила свою діяльність на всю Україну й інші країни, де були українські поселення.  

З'їзд народніх учителів Галичини. — Постанови з'їзду українських народних учителів Галичини. — Українська преса. — Помер Василь Нагірний. —  Виклади Ю. Павликовського і лєкція д-ра Степана Барана. — 80-ти літні уродини Юліяна Романчука. — Шевченківські свята.

З нагоди 80-літної річниці уродин.

  Юлїян Романчук се найстарший поміж живими визначними український дїяч галицької України. Дня 24 лютого розпочав він 76 р. життя. З сього приводу українська преса подала життєписні дані сього українського полїтика й висловила йому свої бажання всього найкращого на будуче.  

Львів, 23. лютого 1917.      

Протест до Вільзона проти поневоленя України Росїєю. — Заява краєвого маршалка Галичини перед цїсарем і український нарід. — Не відокремленє Галичини, тільки утворенє українського коронного краю. Домаганє скликаня парляменту. — Справа втїкачів і евакуованих.   Комунїкат.   Відень 10. лютого 1917   В четвер і пятницю, 8. і 9. с. м., радила в повнім складї під проводом голови Ю. Романчука Українська Парляментарна Репрезентація.  

Дня 5. падолиста с. р. оголошено цїсарське письмо, котрим заповіджено, що коронний край, званий Галичиною, має дістати таку широку автономію і самоуправу, щоби тільки те належало до Відня, що дотикає всеї Австрії, як війско, зелїзницї, почти і телєґрафи, митово-торговельні справи і т. и. Всі-ж инші, краєві справи, — господарські, просвітні та національні, язикові, — мали би належати на будуче до краєвого сойму у Львові.  

Присьвячуючи вчерашну статю 30. лїтній річницї першого посольського вибору нашого ветерана п. Юлїяна Романчука, прийміть п. Ре­дактор і від мене пару споминів, яко наочного сьвідка, а по трохи і учасника тої памятної подїї.

(Записки Наукового Товариства ім. Шевченка Рік 1912, книжки IV— VI).