Згадки про війну, з часу якої минуло 75 літ, викликають у літніх людей лише одне бажання – аби більше таке не повторилося. Тому Анна Станіславів із села Лисятичі Стрийського району на Львівщині з тривогою слухає новини  про події на Сході та щодня чекає дзвінка від брата, який живе на Донеччині.    

  Вісім годин молитви, вісім – праці та стільки ж – відпочинку. За таким правилом живуть монахи студійського уставу в Святоуспенській Унівській лаврі. Монастир у селі Унів (нині Перемишлянського району на Львівщині) впродовж XIV-XVIII століть був центральною монашою обителлю Галицької єпархії та важливим осередком чернечого життя в Україні. Лавра також визнана унікальним ансамблем – пам’яткою архітектури.  

    Вихід із підпілля Української Греко-Католицької Церкви, 25-річчя якого ми відзначатимемо, тісно пов’язаний з ім’ям отця Ярослава Лесіва. Багаторічний політв’язень, член Української Гельсінської Спілки, голова Комітету легалізації УГКЦ, поет. За душпастирське служіння, тісно переплетене з громадською діяльністю, Євген Сверстюк порівнював його з о. Маркіяном Шашкевичем.  

Копія Кохавинської чудотворної ікони Богородиці    

                                                               

Коли йому було 60, о. Дмитро Блажейовський взявся за нитку й голку та почав відшивати візерунок, який перед тим самотужки графив на папері. І так – наступні сорок літ, за які у доробку майстра з’явилися 300 вишиваних робіт і 14 збірок узорів. Як і передбачав отець, у нього знайшлося багато послідовників. Нині майстри нового виду сакрального мистецтва виставляють свої доробки у Музеї вишиваних ікон отця Блажейовського у Львові, який цього травня відзначив своє 15-ліття.     

Львів зібрався святкувати уродини зі старими та новими традиціями: урочиста сесія, музично-поетичні дійства, художні виставки, концерти, незвичний Шевченко… Поміж цим – довгоочікувані «Флюгери Львова» та перший «Музограф». Святкування має переросте в День Матері з його оригінальною атракцією «Потягом до мами». Але втрутилась жорстка реальність.... Андрій Садовий: 

У ніч проти 11 квітня 1945 року на теренах Галичини на волі не залишився жоден єпископ УГКЦ.   Разом з митрополитом Йосипом Сліпим МГБ затримало Миколу Чернецького та Никиту Будку – єпископів, які мали осідок у Львові, а також єпископа-ординарія Григорія Хомишина та його помічника Івана Латишевського – владик станіславівських. Впродовж наступних 5 днів «квітневого арешту» позбавили волі майже сотню греко-католицьких священиків (за іншими даними, їх було значно більше).  

20 листопада виповниться 25 років з дня легалізації УГКЦ. А у вересні буде видано книжку спогадів Патріарха, які він після звільнення з ув’язнення писав і ховав у шухляду. Книгу опрацювала комісія в Римі, створивши до неї додаток з іменами осіб, яких згадує Блаженніший і які вже могли затертися в пам’яті нащадків.  

Ініціативна група молодих львівських художників створила проект до 80-ї річниці Голодомору у Музеї історії релігії, і назвала лаконічно – «Хліб». Автори вважають, що про голодну смерть мільйонів українців час говорити без патетики.  Тому вони не ілюструють, а створюють асоціативні ряди, щоби відвідувачі змогли спробувати відчути і переосмислити історію національної трагедії на особистому рівні, з тим, аби більше з нами такого не повторилося.