Тоді в Брюсселі відбудеться ще черговий саміт Європейської Унії. «Сувора реальність така, що у нас залишилося тільки п'ять днів... До цього моменту я уникав говорити про терміни, але сьогодні я повинен сказати, голосно і ясно, що остаточний термін закінчується цього тижня", - заявив президент Ради ЄУ Дональд Туск на прес-конференції за наслідками саміту Унії, який відбувся сьомого липня.

Росія пообіцяла більше не протидіяти асоціації України з Європейською Унією. Угода про асоціацію таки набуде чинності, як і заповідалося, 1 січня 2016 року, про що домовилися цього тижня в Брюсселі репрезентанти Брюсселя, Києва і Москви. Хоча неприємних сюрпризів від Москви й прихованих спроб торпедувати асоціацію ми ще побачимо чимало.    

На засіданні Ради Європейської Унії на рівні міністрів закордонних справ одноголосно вирішено не знімати санкції проти Росії й навіть не пом'якшувати їх. Бо немає підстав: Москва й далі провадить аґресивну політику щодо України. Хоча напередодні багато європейських політиків подейкували про можливе пом'якшення санаційного режиму, аби «не допустити дестабілізації ситуації в Росії».   Федеріка Моґеріні

Цього тижня стали відомими імена членів наступної Європейської Комісії. Їх оголосив новообраний президент ЄК Жан-Клод Юнкер. Нова команда діятиме в доволі непростий час. З одного боку Європа поступово виходить з глибокої фінасово-економічної кризи, з другого – потрапляє у жорстке протистояння з Росією, що на початках може негативно вплинути на економічні показники.    

Голови держав і урядів країн-членів Європейської Унії на своєму саміті в Брюсселі виставили ультиматум Москві. Росія повинна до 30 червня виконати чотири вимоги, щоби деескалувати конфлікт на сході України. Якщо ні, то Захід сповнений рішучості вдатися до нового рівня санкцій, які мали би бути набагато жорсткішими за попередні.     Передовсім Москва має почати «реальні перемови» з президентом Петром Порошенком про мирний план і його реалізацію.  

Саміт G7 у Брюсселі без перебільшення можна назвати епохальним. Після 14 років тісної співпраці з Москвою клуб найбагатших держав світу повернувся до свого звичного формату – «Великої сімки». І про Росію на саміті говорили аж ніяк не, як про небіжчика.        

НАТО мало б зробити це вже давно, принаймні ще 15 років тому, коли вперше членами Альянсу  стали країни колишнього Варшавського блоку: Польща, Угорщина й Чехія. Але краще пізно ніж ніколи. НАТО нарешті розставило всі крапки над «і», відповіло на всі закиди з боку Кремля, які з новою силою залунали під час напівоголошеної російської інвазії в Україну.  

4 квітня НАТО святкуватиме своє 65-ліття. І саме у цей «пенсійний» вік до організації приходить друга молодість. Прихід цей забезпечив той самий чинник, що й створення Північноатлантичного Альянсу 1949 року, — загроза з Москви.     Дата нібито ювілейна, але святкового настрою на останніх нарадах міністрів та самітів голів держав НАТО не спостерігається. Відчувається напруга й стурбованість, які межують з передчуттям нової світової війни.  

Сьогодні, 15 травня, Європейська комісія ухвалила текст проекту рішення Ради Євросоюзу про підписання Угоди про асоціацію з Україною. Однак прихильникам євроінтеґрації тішитися зарано. Єврокомісія наразі ніяк не передбачає факту підписання цієї угоди, а лише здійснює технічну підготовку до тих кроків, які з боку ЄС необхідні, щоб забезпечити можливість — але не факт — підписання.      

​ Віктор Янукович вийшов кімнати переговорів насуплений. Його не потішило навіть те, що Європа обіцяла вибагливій державі з-за східного кордону фінансову підтримку й реверсне постачання газу.