Іван Франко

Нове, перероблене виданє.   I.  
29.08.07 | |
Антін Володиславич, Орли, Комедія в 4 діях. Львів, накладом Українсько-руської видавничої спілки, 1907, стор. 148.  
15.05.07 | |
[ЛНВ, 1906, т. 33, кн. 1–3, с.5–21, 224–243, 444–457]   І.   Юра Шикманюк прокинув ся з глубокого, важкого сну. Заспаними, підпухлими очима він почав поводити нагадуючись, де він і що з ним дїєть ся.  
02.12.06 | |
[Місія. Чума. Казки і сатири. Львів, 1906, с.138–148]   — Що нам там займати ся науковими питанями, філософією, економією, науками природничими ! Наша публїка того не любить!   — Годї нам вдавати ся в остру критику нових лїтературних появ. Одно те, що познеохочуємо молодих письменників, а друге те, що й наша публїка  кривить ся читаючи надто остру критику.  
28.11.06 | |
[Місія. Чума. Казки і сатири. Львів, 1906, с.45–88]   I.   Пріор єзуїтського манастиря в Тернополї, вернувши зі спільної манастирської їдальнї, злегка позїваючи лагодив ся прилягти і віддихнути після доброго обіду; а що день був лїтнїй та горяченький, то зняв чоботи і реверенду; коли в тім хтось застукав до дверей єго келїї. Пріор наморщив чоло, скривив ся неприємно і мовчав хвилину, і тілько після другого стуку сказав:   — Прошу війти!  
28.11.06 | |
[Місія. Чума. Казки і сатири. Львів, 1906, с.1–44]   I.  
28.11.06 | |
[Іван Франко. Місія. Чума. Казки і сатири. Львів, 1906. Накладом Українсько-Руської видавничої спілки. С. 97—123]   І.  
27.11.06 | |
[Іван Франко. Місія. Чума. Казки і сатири. Львів, 1906. Накладом Українсько-Руської видавничої спілки. С. 165—171]  
26.11.06 | |
[Місія. Чума. Казки і сатири. Львів, 1906, с.91–96]   Бо аджеж десь вони мусять бути! Пан Богдан Дїдицький, що правда, сказав колись, що         Рôкъ старый уже пропалъ       Въ мори вѣковыхъ временъ, —  
26.11.06 | |
[Іван Франко. Місія. Чума. Казки і сатири. Львів, 1906. Накладом Українсько-Руської видавничої спілки. С. 154—164]   Бідні люди хотіли собі побудувати дім — тривкий, камяний, вигідний. Змалку вони наслухались стілько разів приказки: Згода дім будує, Незгода руйнує, що рішили запросити Згоду, щоб і їх дім збудувала. Згода була то стара, беззуба, добродушна бабуся, і дуже радо згодила ся на їх просьбу.  
26.11.06 | |