Був Гриць премудрий родом з Коломиї,                Вчився барз добре на філософії.                               Стара співанка   I  

Вперше надруковано у збірці «Галицькі образки», Львів, 1885, с. 3—13.   Передруковувалось у збірках: «В поті чола», с. 28—35; «Збірник творів», т. 1, с. 71—92; «Малий Мирон і інші оповідання», Львів, 1903, с. 1 —16.   У тексті збірки «Малий Мирон і інші оповідання» виправляється: «других» на «інших», «крекче» на «харкотить», «прекрасний польовий ромен» на «пахучий ромен», «плюскотячу» на «плюскітливу», «шнирячи» на «шниряючи», «безоблачного» на «безхмарного», «тя» на «тебе», «щоби» на «аби» та ін.  

І  

І   — Но, Панталяха, — мовив зчеська по-польськи, наполовину плаксивим, а наполовину насмішливим голосом директор в’язниці, — чи я ті не повідаль, щоб ти се не пориваль утікат. Відіш, цо ті з тего прішло! Досталес патдесат кіїв перед целим криміналом, достанеш кайданки і цели месец казенки та й годі. А тамтего паніче, цо ти му помугль утікнут, ми єго еще зловіме, не бойсе! І тего самего закоштує, цо і ти!   — Ей, бачу, того не буде! — мовив спокійно і рішуче Панталаха.  

[Зібрання творів в 50 томах. Том 14,  с.265—274]   І що ви, куме, говорите о приязні! Приятелі, приятелі! А я вам не знати що ставлю і кажу, що нема на світі правдивої приязні ані правдивих приятелів! Звіть мя яким хочете, говоріть що вам злюбиться, я все буду своє! Бо і що ж то: приятель? Чи найдете такого приятеля, щоби вам або там в нужді поміг, або чим-будь порятував? От говориться, аби ся говорило, та й годі! А сли хочете, то я вам ось зараз і доказ розкажу, аби-сьте знали, як-то мало нині мож спуститися на приятеля!

І Було се в серпні 1880 р., в часі подорожі цісаря по Галичині.

Верхом полонини, стежкою, що вела через Діл із Дрогобича лісами та вертепами до села Н., ішли два пішоходи. Стежка вилася перед ними зеленою смугою.

Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1890, № 12, с. 183—186. Ввійшло до збірки «Батьківщина й інші оповідання». К., 1911, з незначними змінами в тексті. Наприклад, виправлено: «єго» на «його», «о стані» на «про стан», «в цілі» на «задля», «доривочне» па «доривкове», «відносився» на «ставився», «очі заслабі» на «очі занадто слабі» та ін., відредаговано окремі речення.   Подається за виданням: Батьківщина й інші оповідання. К., 1911, с. 67—78.

Вперше надруковано в кн. «Ілюстрований календар товариства «Просвіта» на рік звичайний 1891». Львів, 1890, с. 2—10.   Включено без змін до видання: Квітка. Ілюстрований лі­тературний збірник. Львів, 1890, с. 2—10.   Ввійшло у збірку «Батьківщина й інші оповідання». К., 1911. У передмові до збірки автор пише: «...оповідання «Гершко Гольдмахер» являється неначе вступною частиною до оповідання «Гава» (с. 6). Після тексту оповідання у збірці «Батьківщина й інші оповідання» йде така примітка І. Франка:

[Зібрання творів, том 14, с.245—253]   Весною 1875 ішов я піхотою з Долини в гори в Велдіж. Ішов сам, бесідувати не було з ким,— а для якої-такої розривки мугикав собі під носом арії народних пісень.