Іван Франко

1-го червня   Ще місяць! Місяць терпіння, горя, гризоти, не­волі! Чи може бути тяжча мука, тяжче горе, як неволя? Бийся, мов птиця в кліті, тужи, літай мислями в далекий світ,— а перед очима крати, бурі стіни, чорні дубові двері з чорними залізними завісами, з замком, ретязями і тіс­ною та й ще бляшаними решітками закованою візитир­кою! Там життя кипить, історія чутно і видно ступає крок за кроком, моє місце також мене дожидаєсь,— а я тут, за світом, як той Данило в львиній ямі. Хіба ж се не мука?  
16.09.78 | |
[Зібр.тв., т. 16, с.471–472]  
16.09.78 | |
[Зібрання творів у 50 томах, т.16,  с.300—334]   І   Пріор єзуїтського монастиря в Тернополі, вернувши зі спільної монастирської їдальні, злегка позіваючи, лагодився прилягти і віддихнути після доброго обіду; а що день був літній та гаряченький, то зняв чоботи і реверенду; коли втім хтось застукав до дверей його келії. Пріор наморщив чоло, скривився неприємно і мовчав хвилину і тільки після другого стуку сказав:   — Прошу ввійти!  
15.09.78 | |
І    – Як я тебе люблю, милий мій Володю, як я тебе люблю! – повторяла, задихаючися, молода, прекрасна дівчина, судорожно обнімаючи шию молодого чоловіка, свого нареченого.   – Але ж, Олюсю, що тобі сталося, – сказав молодий чоловік, увільняючися делікатно з її гарячих обіймів, – відки тобі нараз прийшла охота...   – Хіба ж ти вже не любиш мене?  
15.09.78 | |
[Зібрання творів в 50 томах. Том 15, с.198—211]                                 Дня 12 липня, 61/2 год. рано  
15.09.78 | |
(Оповідання Мирона Сторожа)  
15.09.78 | |
[Зібрання творів в 50 томах. Том 15, с.256—480]   I   Сонце досягало вже полудня. Годинник на ратушевій вежі вибив швидко і плачливо одинадцяту годину. Від громадки веселих, гарно повбираних панів-обивателів дрогобицьких, що проходжувалися по «плянтах» коло костела в тіні цвітучих каштанів, відділився пан будовничий і, вимахуючи блискучою паличкою, перейшов через улицю до робітників, занятих при новорозпочатій будові.  
15.09.78 | |
                                                     Присвячую щирому другові К. Бандрівському  
14.09.78 | |