І. Подїл окупованих земель.   Для військово-адмінїстраційних цїлей землї, здобуті від Росії, подїлено на дві части: північні території обійняла в управу Нїмеччина, полудневі Австрія. Відповідні угоди заключено в Позенї 9 й 10 сїчня 1915 р. й у Катовицях 22 квітня 1915 р.; правдоподібно були ще й пізнїйші умови про дальші здобуті землї.  

Афера пос. Швіги відхилила край заслони, якою закрите перед очима загалу явище, що творить на жаль полїтичну систему правлїня в нашій державі і має за собою — коли не сягати далї — що найменше столїтню традицию, традицию з часів Метернїха, який устами купленого для себе здібного публіциста Ґенца голосив, що корупция є одним з конечних способів правлїня.  

І.   Що габсбурська монархія поважно нездужає, симптоми сього такі замітні, що в міждержавних полїтичних кругах не тільки її протитивники, але й її союзники починають говорити про неї як про живого трупа.  

 

  І.   Нїхто не заперечить, що управляти таким конґльомератом національним, яким представляєсь наша держава, єсть не конче легке дїло. Управа Австрії єсть однакож тим більше трудним дїлом, що побіч різниць національних з рівною вагою виступають повсюди чи то менше або більше оправдані историчні права, чи дикі претенсії до ґеґемонії одних народів над другими, чи якійсь традиційний антаґонізм, або навіть ненависть расова та племінна. Окрім того держава наша єсть і буде завсїди ареною змагань двох культур европейских, а навіть і двох церквей.

 

Як звістно, в Кракові в судї карнім велась через 18 днїв тайна розправа в справі Ернеста Брайтера і товаришів, обжалованих о належанє до тайного товариства і приєднуванє до того-ж товариства членів. Обжаловані були: 1) Ернест Брайтер, Вільгельм [Вольф] Фельдман, Франц Новицкій, Гавр. Ґурскій, Людв. Яниковскій, Войт. Шукевич, Игн. Дашиньскій і Роман Баранецкій о провину з §§.285, 286 і 287 а Шукевич ще й з §.293 з к., сповнену тим, що будучи членами тайного соціяльно-демократичного товариства в Кракові в рр.

Від вчера гостить вже цїсар Франц Іосиф у нїмецкого цїсаря на замку в Ронштоку на прускім Шлеску. Цїсар виїхав вчера рано і о пів до 10 год. станув на двірци в Богуминї (Одерберґу) над самою прускою границею. На єгo повитанє явились тут: ґр. Кальнокій, котрий перед цїсарем сюди приїхав, президент краю і краєвий маршалок Шлеска, почетна сторожа пруска, репрезентанти властей, прускі урядники від зелїзницї і комори, 18 дївчат убраних біло і множество народу.

Вчера відкрив нїмецкій цїсар особисто парлямент нїмецкій, а слова єго, висказані о заграничній політицї нїмецкій, характеризують достаточно теперішну ситуацію в Евpoпі. Цісар сказав, що непохитною цїлею єго стремлень єсть удержанє мира. Єму удало ся у всїх заграничних правительств скріпити довіріє до безпечности тої політики. Разом з ним і єго союзниками признав і нарід нїмецкій, що треба удержувати той мир при помочи заключених оборонних союзів і піддержуванєм дружних відносин до всїх держав европейских.  

Страйк мулярів у Відни довів скорше до катастрофи, як того можна було сподївати ся. За приміром мулярів пійшли були пекарі, токарі, а також і робітники в Зінґера фабрицї машин до шитя в Фльорісдорфі під Віднем. Великодні свята дали очевидно добру нагоду всїм робітникам порозуміти ся і то мабуть було причиною, що они хотїли вчера нарадити ся громадно і в тій цїли зібрали ся на Шмельцу, широкім вільнім поли, де відбувають ся звичайно войскові вправи. Робітників явило ся тут звиш 3000 всїлякої катеґорії: мулярі, пекарі, шевцї, токарі і т. д.