Gazet-a Lwowska, в нумері за недїлю, 29 н. ст. мая, приносить статью під заг. "Sprawa pisowni ruskiej" з докладним справозданєм из засїданя анкети скликаної для постановленя засад рускої правописи в школах. Статью сю подаємо в повній основі:   "Дня 25 мая с. р. відбуло ся в ц. к. краєвій радї шкільній під проводом віце-презідента тої-ж ради [М. Бобжиньского] засїданє анкети в справі правописи рускої в школах галицких.  

  Урядова "Ґазета Львівська" подала 29 н. ст. мая справозданнє з засідання анкети скликаної для управильнення руської правописи в школах. Статтю сю подаємо в повній основі:   "Дня 25. мая с. р. відбуло ся в ц. к. краєвій радї шкільній під проводом віцепрезидента тої-ж ради [Дра М. Бобжинського] засїданнє анкети в справі правописи руської в школах галицьких.  

  Dnia 25 maja b. r. odbyło się w c. k. Radzie szkolnej krajowej pod przewodnictwem wiceprezydenta tejże Rady posiedzenie ankiety w sprawie pisowni ruskiej w szkołach galicyjskich.  

  відбуло ся в середу вечером під проводом віце-президента краєвої ради шкільної М. Бобжиньского і тревало пять годин.  

  В "дописи з Лїського" уміщеній в нинїшнім числї "Дѣла", знайдуть наші читателї оправдану жалобу дописувателя на урядове покривдженє руского язика в двоякім напрямі: по перше, що в дотичнім урядовім письмі рускій язик покалїчений, а по друге, що оно написане — хоч нїби то по руски, але — польским абецадлом.   Нї одно, нї друге не єсть чимсь виїмковим в відношеню галицких урядів до сторін руских.  

 

З Снятиньского пишуть нам:    

Видїл "Народної Ради" не мав первістно наміру забирати голосу в справі реформи правописи шкільної, яку з иніціятиви руских кругів порушило ц. к. міністерство просвіти через ц. к. краєву раду шкільну, котра, як відомо, квестіонарем зажадала опінії від людей фахових, від педаґоґів. Однакож в послїдних часах зайшли факти, котрі зневолюють видїл "Народної Ради" забрати прилюдно слово, зазначити своє становище і пояснити справу — єдино в тій цїли, щоби положити таму аґітаціям людей, ворожих нашій народности, не узнаючих єї, — та щоби мовчанку не брано за притакуванє тим аґітаціям?  

Общество "Русская Рада" — про котру, коли ходить о позитивну якусь роботу для Русинів, нїчо не чувати, — підоймає вже по т. зв. всенароднім вічу одну аґітацію досить характеристичну.   Ото видїл общества "Русская Рада" розіслав по краю випечатану під днем 24 н. ст. лютого с. р. відозву [підписану предсїдателем Б. А. Дїдицким], взиваючи до вношеня до міністерства просвіти протестів против "посягательства на нашу споконвічную правопись". Відозва "Русской Ради" звучить:  

У Львові дня 16 м. ст. лютого 1892.   Від кількох лїт станула у нас знов на порядку дневнім справа правописна, а видвигнула єї сим разом не політика, a педаґоґіка, хотяй не дасть ся заперечити, що питанє правописне у Русинів австрійских містить в собі і признаки політичні, бо правописи більше або менше фонетичної вживають народовцї, a москвофіли уживають россійскої правописи етімольоґічної.