Їсти «начинені хімією» харчі ніхто не хоче. Однак їмо. Бо коли йдеться про сільське господарство, то добряче потруїти шкідників, «підсипати», щоби краще росло, зрештою, висіяти насіння генно-модифікованих сортів — це набагато простіше, аніж виростити  продукцію «біо», «еко», «органік».    

День як день, тільки банки закриті, і це гальмує їх по повній програмі. Місцеві, а особливо ті, що «спустилися з гір» у місто на великий базар – бо п’ятниця і вівторок у райцентрі великий базар – незадоволені сильно. Приїхали, і маєш – двері закриті. День Конституції і вихідний у державі – це як розуміти? Ніхто ж нічого не знав, і в церкві не казали.

...зло з гризот, а не з горілки. Заки він був там, такий ясний, то і гризоти не було. А він взяв і поїхав. Лишилася журба. Але, дякувати Богу, без журби жити небезпечно. І радість, якщо раз народиться, то вже не згасне до кінця світа...

Цього літа, як і минулого, галичанам потрапити до Польщі стає надважким завданням. Пукти прийому візових анкет та й саме Консульство не змогли вирішити проблему черг. От тільки черги колись були «живі», а тепер — електронні. І якщо колись люди стояли день чи два, але все-таки здавали документи на візи, то тепер комп'ютерна програма примушує місяць чекати на вільну дату, і не факт, що дочекаєтесь. Щоправда, завжди можна скористатись послугами «посередників», які «знайдуть» вам місце в черзі. У Консульстві кажуть, що ці посередники і створюють черги.

Напевно це починається з непомітних побутових дрібниць. Там, в далекім дитинстві, ти чуєш від мами чи баби: «Діти, хлопчиска, бахорі! Ану тихо, не кричати, помити руки і помагати – прибрати, підмести, винести! Скоро, бо прийдуть гості !». Цей наголос «Гості» і «Ми» в повсякденному сірому існуванні!  

165 років тому, 9 червня 1848 року, Головна Руська Рада скерувала до цісаря Фердинанда І свою першу заяву з проханням розділити Королівство Галичини та Володимирії на дві провінції – русинську та польську.   "Ваша Величносте!

Одним із результатів революційної весни 1848 року стало створення у Львові політичної організації "Руський Собор", що мала б примирити русинів і поляків в Галичині. Це сталося 165 років тому.

Один із центральних для Галичини кінопроектів, який тепер реалізують в Івано-Франківській і Львівській областях, – це «Хроніки» Івана Кравчишина.  

Погода — така річ, яка мало коли і мало кого влаштовує. Нам то захолодно, то затепло. То занадто сухо, то забагато дощів. Одне слово, нарікати на погоду — справа звична. Така сама звична справа — нарікати на синоптиків, які ніколи не можуть вгадати, що нас чекає завтра. Але якщо бути чесними, то це зовсім не «ніколи», а лише «інколи». Чому це «інколи» трапляється і про погоду загалом «Z» розмовляв з начальницею відділу метеопрогнозів Львівського гідрометеоцентру Ларисою Луцан.