Мусѣй Школиченко.¹) Се псевдонимъ талановитого поета-самородка, щó родивъ ся 22. серпня р. 1864. въ селѣ Т— цѣ, Прилуцкого повѣту, Полтавскои ґуберніѣ. Батько єго бувъ крѣпакомъ. Малый Мусѣй учивъ ся въ сѣльскôй школѣ всего двѣ зимы, и вывчивъ ся читати й писати по-россійски. На сему й закôнчилась єго шкôльна наука. Вѣршѣ вôнъ почавъ складати ще въ школѣ, звычайно на зразокъ тыхъ, щó були въ россійскôй читанцѣ, и россійскою покалѣченою мовою.

ПЕРIОДЪ НОВЫЙ. В. ПРОЗА. 20. Василь Чайченко¹).  

голови товариства "Просвіта" при отвореню загальних зборів у Львові дня 13 (25) марта 1892 року.     Світлий Зборе! Панове Громадо!  

Рано о 8-ій годинї відбулась у Волоскій церкви тиха служба Божа і панахида за упокій членів тов. "Просвіти".   Саля Народного дому стала виповнятись членами: интеліґенцією світскою і духовною, міщаньством і селяньством; перші ряди крісел заняли женщини. Від всїх філій "Просвіти" явились відпоручники.  

У Львові дня 17 н. ст. жовтня 1891.   До справ для Русинів в шкільництві дуже важних, а котрими правительство — єсли має щире наміренє зробити де-що доброго для тяжко покривдженого народу руского — повинно би як найскорше заняти ся, — належить справа катедр руских на львівскім університетї.  

Вже третій раз відбулись загальні збори товариства "Просвіта" на провінції і третій уже раз явилось на зборах таке значне число членів, особливо селян і міщан, що се може як найкрасше свідчить о впливі сего товариства на нарід. З найдальших сторін вибрались селяне на збори до Тернополя і треба було подивляти их, як они дві ночи не спавши [н. пр. селяне з-під Рогатина] приїхали почути, як розвиваєсь славне товариство "Просвіта". Не дались они відстрашити слотї, що тревала цїлу ніч з понедїлка на второк, не дались заманити на збори общ. им.

виголошена на загальних зборах в Тернополи 27 серпня (8 вересня) 1891 р.  

Відповідь А. Пипинови на єго статью "Особая исторія русской литератури".   "Развитіе южнорусской литератури есть только часть цѣлаго обширнаго факта (отдѣльности южнорусской народности), не признать котораго нѣтъ возможности." (А. Пипин, "Исторія славяньских литератур". С.-Петербург, 1879. Том 1. стр. 352.)  

при отвореню загальних зборів товариства "Просвіта" в Станиславові 17 (29) серпня 1889.   Високоповажані панове, дорогі братя-громадяне!  

Часть ІІ. (віддїл І. і ІІ.) Львів. 1889.