теми дискурси

Ми ніби приречені йти по колу повторень травми героїчної поразки, поки не перетворимо травму в досвід і не вийдемо з зачарованого кола
13.09.22 | | Дискурси
Є гірка іронія в тому, що Україні довелося заплатити таку колосальну ціну за визнання і прийняття. Проте є в тім і оптимістичний посил
13.09.22 | | Дискурси
На жаль, у повсякденному житті і в світовій історії нам доводиться мати справу не лише з трикутниками, а й з людьми. А де з’являються люди, там виникають ускладнення
12.09.22 | | Дискурси
Дипломатія, як і політика загалом, – це мистецтво можливого, тоді як Церква – це мистецтво неможливого. Пророчий голос Церкви має звучати потужно
11.09.22 | | Дискурси
Королеві вдалося довести, що служіння суспільству – це покликання, і воно може бути сильнішим і за старість, і за саму смерть
11.09.22 | | Дискурси
Був такий час, коли у Львові замість запаху бензину і газів чувся запах кінських кізяків, тоді транспорт в місті був один: фіякр
07.09.22 | | Дискурси
Вижити – це одне, а от як жити після війни? Чи зможуть Українці знайти в собі сили не бажати Європі війни?
06.09.22 | | Дискурси
Саме відсутності страху за Хрущова і Горбачова не можуть пробачити в Росії. Бо страх – це умова існування у цій країні. Хто намагався послабити цей страх, має померти у зневазі
04.09.22 | | Дискурси
Україна не може обрати для себе іншої географії. Що вона може – це з усіх сил не давати себе поглинути, не здаватися, не приймати неіснування
02.09.22 | | Дискурси
Хтось думає, що життя у старому Львові починало буяти щойно на світанку. Де там!
31.08.22 | | Дискурси