Про це повідомила аґенція Georgia Online з покликом на заяву міністра юстиції Грузії Теї Цулукіані.     До Гаазького суду надіслано матеріали щодо розслідування воєнного вторгнення Росії в країну у серпні 2008 року. Пані міністр заявила про це під час церемонії вшанування пам'яті загиблих у російсько-грузинській війні.  

Грузинський екс-президент Міхеїл Саакашвілі певен, що повернеться до влади в Тбілісі не пізніше 2016 року. Саме тоді відбудуться чергові парламентські вибори. Тим часом чинна влада Грузії вимагає його екстрадиції з України і намагається додати до його обвинувального кейсу нові інкримінації, зокрема пов'язані зі смертю 2005 року тодішнього прем'єр-міністра Грузії Зураба Жванії.    

Попри протести Грузії, президент Росії Володимир Путін і голова Абхазії Рауль Хаджимба таки уклали договір про союзництво і стратегічне партнерство між РФ та Абхазією. Документом не просто заповідають «поглиблену співпрацю», ним передбачено провадження Москвою й Сухумі узгодженої зовнішньої політики, створення єдиного соціально-економічного простору, а головне — спільного простору оборони та безпеки, у тім і об'єднаного військового угруповання.  

У Лондоні 13 листопада на 59-му році життя помер підприємець, екс-міністр економіки Грузії й водночас радник Президента України Каха Бендукідзе. Саме його вважають батьком грузинських реформ, саме він готовий був допомогти здійснити радикальні реформи і в Україні. Не судилося…    

У Грузії набирає обертів глибока політична криза. Ще зовсім недавно урядова коаліція «Грузинська мрія» здавалася міцною як ніколи. А нині вона розвалюється на очах. Уряд один за одним полишають проґресивні міністри. Курс на європейську та євроатлантичну інтеґрацію опинився під загрозою.    

Скільки видів людини мандрували Африкою 2,4 млн. років тому, коли на світ з’явився рід Homo («люди»)? Загальноприйнятої відповіді на це питання немає.

Наш пострадянський регіон Східної Європи нині неначе переводить історичний подих, перебуває у своєрідному інтерреґнумі. Сторінку «кольорових революцій» остаточно перегорнули торішні грузинські вибори, що, здається, поставили крапку на останній із них – «трояндовій». А про нашу «помаранчеву» навіть самі її активісти намагаються не згадувати без крайньої потреби.