Минулого тижня очільники Європейської Унії та Сполучених Штатів оголосили про свої ґрандіозні плани стати батьками найбільшої торговельно-фінасової спілки у світі. Переговори про її створення почнуться ще в цьому півріччі. А фахівці з обох берегів Атлантики вже активно взялися до конечних приготувань.

Поки Україна намагається дати собі раду зі своєю багатовекторністю, європейськими жалями, євразійськими пориваннями душі та намаганням всіх обхитрувати, Європейська Унія, відхекавшись від виснажливих антикризових заходів, потроху відновлює процес свого розширення. І вже на 1 липня заплановано наступний крок: двадцять восьмим повноправним членом елітарного європейського товариства стане Хорватія.

Востаннє щось подібне відбулося майже шість століть тому. 1415 року Папа Григорій XII оголосив, що зрікається престолу. Нині це вчинив Бенедикт XVI. Щоправда, мотиви й підстави у двох понтифіків були різними, але так чи так усі коментатори, зокрема ватиканські, кажуть про «грім серед ясного неба».

Не є неможливим, що незалежність, якої іспанська провінція Каталонія має намір досягти завдяки референдуму наступного року, стане лише проміжним етапом реалізації амбітних державотворчих проектів тамтешніх політиків. Насправді ж каталонські патріоти мають набагато серйозніші плани і вже давно висувають територіальні претензії до країн-сусідок.

Дух Вільяма Волеса й Роберта Брюса знову ширяє над гордою Шотландією.  Наступного року тут має відбутись референдум про незалежність країни. І хоч про його результати ще зарано говорити, проте економісти охоче діляться думками, зокрема щодо того, яка валюта ходитиме в Шотландії за незалежності.

Під жорстку критику провідних європейських політиків потрапили останні заяви прем'єр-міністра Великої Британії Девіда Кемерона, зокрема щодо наміру провести референдум з питання про членство країни в Європейській Унії.