Це музичне осмислення впливу постаті Андрея Шептицького на розвиток української культури. У програмі вечора в суботу, 14 листопада, звучатимуть твори Василя Барвінського та Антіна Рудницького.

Василь Барвінський створив високі зразки у галузі камерної музики, зокрема фортепіанної. Недарма його називали українським імпресіоністом, через колористичну гармонічну мову і дуже тонке поєднання її з українським мелосом

Кримінальна справа композитора Василя Барвінського: відчитування правди поміж рядків.

Доктор Празького університету, музикант світового масштабу, багаторічний директор Вищого музичного інституту ім. М.Лисенка у Львові, диригент, музичний критик, організатор музичного життя в Галичині. Василь Барвінський.

 

  У березні минає 80 років, як галицькі музичні кола були щиро зворушені давно очікуваним виходом у світ першого числа фахового музичного журналу під назвою «Українська Музика».  

  Перед очима – образи німого кіно, а десь зовсім поруч лунає зворушлива мелодія. І майже ніхто не здогадується, що там, за кулісами, її натхненно творять тендітні пальчики хлопчини-підлітка… Пройдуть роки, і талановитий учень щиро віддячиться своїм покровителям – вчителеві Василеві Барвінському і Митрополиту Андрею Шептицькому – за можливість відчинити двері у дивовижний світ музики.   Саме тепер, у 100-у річницю від дня народження, хочеться пригадати призабуте ім’я піаніста, педагога й музичного критика Романа Савицького.  

  29 листопада минає 116 років, як у карпатському Делятині народилася українська піаністка, музична діячка, педагог, письменниця та публіцистка Галя Лагодинська.    

Цієї осені у Львові триває проект “110 років Музикальній кам’яниці”. Бо саме цієї осені виповнюється 110 років, відколи Соломія Крушельницька придбала у Львові будинок і стала повноправною громадянкою міста. Завдяки такій власниці №23 на тодішній вулиці Крашевського (нині – Соломії Крушельницької) дістав назву "Музикальної кам’яниці". З 1989 року тут працює музично-меморіальний музей легендарної оперної примадонни, нашої землячки.

На прикладі львівських композиторів Василя Барвінського та Андрія Нікодемовича.   Автор висловлює глибоку вдячність людям, які допомагали йому у написанні цього тексту, – директору Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка Василю Федоровичу Кметю та своєму батькові Юрію Ланюку.