Люба-Параскевія СТРИНАДЮК

Афиннєне, малиннєне, та й ви, люди, знайте, котрі їсте ни добрали, то ви добирайте. Афиннєне, малиннєне, та й ви, люди, чюйте, котрі їсте ни добрали, то ви тут ночуйте.
01.11.21 | | Дискурси
Твої гриби тебе дочекаються, їх ніхто не зірве, не визбирає. Гриб, як має бути твоїм, то буде. Так кажуть у нас смирно, однак встають раненько, досвітком, і борше йдуть в гриби
25.07.21 | | Дискурси
Вслухаюся в його голос, у його мову, все розумію, що він каже, що має на увазі, про що йому йдеться...
13.06.21 | | Дискурси
— Христос си рождає! Срібні и дорогі, де ви, єк ви! Шош міні дужі!            — Єк ви дновали! Лечу в Перу. На зиму колідувати буду там джунглями
06.01.21 | | Дискурси
Цигани до нас на Гуцульщину майже не заходили, їх тут майже не було. Але лакома й тут бували.
06.12.20 | | Дискурси
Ось я стою перед дверима твоїми. Прийшла. І стукаю. Щоби залишитися назавжди з тобою. У твоїй стороні. А мова?
15.11.20 | | Дискурси
Хата нікуда ни дінетци, казала мені баба Юзиха. Бо щось має бути незмінним. Несхитним. Вірним. Чому можна довіряти.
11.10.20 | | Дискурси
Малою я зажила слави пофостача – людини, що йде з кимось в дорогу заради самої дороги, абикуди, лиш би йти.
15.03.20 | | Дискурси
Мій страх перед трембітою, перед її звуком – один з найправдивіших страхів, що ставався зі мною в житті. За ним я тужу несказанно
29.12.19 | | Дискурси
Щопонеділка крізь сни сподівалася, що гімн цього разу лунатиме твердо. Не розпливаючись поміж досвітком дрімотливим. Щораз забуваючи, що грав він не наживо. В записі
04.08.19 | | Дискурси