Афиннєне, малиннєне, та й ви, люди, знайте, котрі їсте ни добрали, то ви добирайте. Афиннєне, малиннєне, та й ви, люди, чюйте, котрі їсте ни добрали, то ви тут ночуйте.
Твої гриби тебе дочекаються, їх ніхто не зірве, не визбирає. Гриб, як має бути твоїм, то буде. Так кажуть у нас смирно, однак встають раненько, досвітком, і борше йдуть в гриби
Щопонеділка крізь сни сподівалася, що гімн цього разу лунатиме твердо. Не розпливаючись поміж досвітком дрімотливим. Щораз забуваючи, що грав він не наживо. В записі
