Ті, що «втомилися від війни», вже «втомлені» і Зеленським. Далі буде активізація «шаріївщини» і непохитна віра у раціоналізм і прагматизм любителів тужливих пісень.

Сформувалася система, яка не може працювати без арбітра. Якщо арбітр слабкий – система розвалюється. Кожне лобі, кожен злодій, кожен начальник тягнуть на себе.

Або тепер, або вже через п'ять років: адміністративну реформу треба закінчити в найближчі два тижні, втім, у найближчих місцевих виборах районні ради винести за лапки.

Де-факто кампанія, результатом якої буде похід за шторку 25 жовтня, стартувала. Квазіканікули в умовах карантину на неї не вплинуть, а в тому, що бої за голоси будуть потужними, вже немає сумнівів.

Погоди, як відомо, поганої не буває. Так говорять люди, які поважають небесну канцелярію. Є ще окремі персонажі, які просто говорять, і коли вони виконують цей процес, то небесній канцелярії варто було б задуматися над прицільністю метання блискавок.

Культура надає всьому сакральних сенсів, які структурують світовий порядок. Щоби змінити лад, потрібно змінити сакральне.

Добре, що Джордж Р.Р. Мартін досі не звернув уваги на українську політику.  В «Іграх престолів» умовно позитивними персонажами можна було назвати хіба драконів — у наших палестинах і такого нема

Дійсно, є сили, зацікавлені в тому, щоб зневірити українців. Леся Українка добре дає відповідь на цей виклик. Презентуємо найнезвичніший дует українського літературознавства.

12 років реформи мали б нас розслабити. Та зацікавлених у змінах, ще й при нагоді пандемії і фальшивої турботи про здоров’я, чимало.

Вони думали, що будуть спілкуватися з нами всіма, але вирішили не покладатися на середній клас, на активне громадянське суспільство. «Слуга народу» – це опортунізм. І це є слабкість цієї влади.