Існує обґрунтована підозра, що деякі процеси завершаться лише тоді, коли людство перестане продукувати вуглекислий газ на цій планеті. Огляд подій тижня в Україні
Бюджет тижня
Традиція приймати державний бюджет «під ялинку» має шанс відновитися. Головний кошторис країни Верховна Рада мала б розглядати ще в жовтні, але тоді карта не лягла, а народні депутати скерували у профільний комітет парламенту дві з половиною тисячі правок.
Для реалізації таких ініціатив уряд мусів би десь знайти ще півтора трильйона гривень, що виходить за рамки фантастики. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, депутатські поправки, враховані Кабміном, збільшать видаткову частину бюджету лише на 20 мільярдів, які команді Шмигаля вдасться нашкребти.
З трибуни законодавчого органу керівник мінфіну іскрив оптимізмом. «Проєкт є повністю збалансованим і реальним для виконання. Це не просто кошторис, а інструмент розвитку і росту країни», — запевнив Марченко.
У першому читанні бюджет народні депутати підтримали, а щоб у них не сталося передозування оптимізмом, керівник Рахункової палати Валерій Пацкан нагадав усім зацікавленим, що заплановані урядом 4,6% росту економіки — то зі сфери компетенції Жюля Верна й Айзека Азімова.
«Продовжується рецесія в промисловості та інших галузях, зменшилося кредитування економіки і надходження іноземного капіталу», — констатував Пацкан.
Поки що в поточному році прогнозується падіння вітчизняної економіки на більше як 7%, а «інструмент розвитку і росту» очікує другого читання.
Уряд тижня
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, як і личить чиновникові його рівня, оперує глобальними масштабами. Його попередник Олексій Гончарук планував за п’ять років сорокавідсотковий ріст ВВП, а чинний голова Кабміну планує за десять років збільшити цей показник на 1 трильйон доларів.
У Гончарука з прожектами не склалося, і він перестав кататися по будинку уряду на гуляйнозі — Шмигаль же представив urbi et orbi своє бачення розвитку країни до 2030 року.
Виявилося, що згаданий трильйон джорджів вашингтонів держава вже загубила, як сказав Шмигаль, «через постійну зміну векторів, незавершеність реформ, відсутність довгострокової економічної стратегії, неефективності управління». Тепер вона їх знайде завдяки масштабній розробці природніх родовищ, транзиті і реалізації земельних ресурсів. Шмигаль прогнозує, що після запровадження ринку чорноземів, дернево-підзолистих та інших ґрунтів вартість гектара виросте у п’ять разів.
Національну економічну стратегію України до 2030 року Шмигаль пообіцяв презентувати в першому кварталі наступного року, але вже зараз цей документ президент Зеленський назвав «економічною конституцією».
У майбутнє тепер прості українці мають дивитися спокійно і впевнено, не згадуючи про феєричні перспективи, які малював Гончарук.
Довколасудове тижня
Епопея з Конституційним судом має елементи драми, детективу, фарсу і водевілю. Щоб весь цей вінегрет не приївся, соціально активні громадяни включили фантазію, зібралися біля київського стадіону «Динамо» і поїхали в місто обласного значення Васильків, де мешкає голова КСУ Олександр Тупицький.
Судді активісти наполегливо радили емігрувати до Ростова, а щоби вимоги відставки Тупицького звучали переконливіше, привезли йому під хату шибеницю. Таким чином почало втілюватися в життя пророцтво президента про те, що Конституційний суд знесе вулиця — щоправда, з шибеницею вийшло у стилі Михайла Добкіна «трохи по-дебільному».
Поки активісти готувалися до акції у Василькові, Верховна Рада не зробила суддями КСУ чотирьох кандидатів: Юрія Павленка (запропонований фракцією «Опозиційна платформа — За життя»), Ольгу Боднар-Петровську (від фракції «Батьківщина»), Миколу Сірого («Європейська солідарність») і Наталію Денисенко («Голос»). Спікер парламенту Дмитро Разумков подякував забракованим і дав доручення профільному комітету провести повторний конкурс на посаду судді КСУ. Згодом він же пообіцяв, що за тиждень Верховна Рада розгляне законопроєкти щодо врегулювання кризи довкола суду, рішення якого є остаточними й оскарженню не підлягають.
Питання, чи з’явиться шибениця під стінами Ради, залишається відкритим.
Пікети тижня
Не менш активними (правда, не настільки креативними) за борців із Тупицьким виявилися громадяни України, яких без особливого пієтету називають «євробляхерами». Протягом кількох днів власники машин, яких де-юре не існує, блокували рух у столичному урядовому кварталі і навіть пошарпалися з поліцією.
Законослухняні водії з номерами звичного ґатунку, стоячи у заторах, використовували в адресу протестувальників ненормативну лексику, а останні змогли навіть потрапити в телевізор, звідки поділилися своїми страхами бути оштрафованими на сотні тисяч гривень.
Про те, що послаблення автолюбителям на колесах із Литви, Польщі чи Чехії було неодноразово і всі, хто мав час і натхнення перереєструвати свої машини, зробили це, говорилося мляво, а «євробляхерів» іноді представляли як найбільш гнаних і голодних у країні.
А справжній колапс на вулицях і дорогах станеться, коли протести водіїв на єврономерах співпадуть у часі та просторі з акціями дрібних підприємців, які періодично блокують рух транспорту в різних кутках країни, вимагаючи зберегти спрощену систему оподаткування, обліку та звітності й за традицією – боротьбу з олігархами.
10.11.2020