Ситуація в районі проведення АТО загострюється. Протягом минулої доби, 14 липня, кремлівські найманці 100 разів порушили режим припинення вогню, повідомляє прес-центр АТО.   За даними української сторони, екстремісти застосовують заборонену зброю, зокрема стріляють з танків, «Градів», артилерії калібру понад 120 мм. Найінтенсивніші обстріли точаться довкола Донецька (Авдіївка, Піски, Опитне тощо) та вздовж Сіверського Дінця (Станиця Луганська, Новотошківське, Кримське, Трьохізбенка).  

Керівник українського представництва у Спільному центрі контролю і координації генерал-майор Андрій Таран звільнений з посади; його підозрюють у державній зраді.     Про це повідомляє прес-служба РНБО на сторінці відомства у twitter.   Андрієві Тарану вже оголошено підозру за 111-ю статтею Кримінального кодексу.  

У найближчі дні, а можливо найближчі години, відбудеться обмін групою полонених у рамках виконання "мінських домовленостей". Про це повідомив учасник переговорів із Центру сприяння звільненню заручників при СБУ Юрій Тандіт.    "Застосовуючи приклад минулого великого звільнення, не хочемо розголошувати деталі, для того, аби все відбулося добре. Готуємося до того, що в найближчі дні, а можливо й години, буде звільнення. То буде не одна і не дві особи", – розповів Тандіт аґенції "Інтерфакс".  

​  

Попри формальне перемир'я, на сході України далі гинуть українські солдати. Вже після виходу збройних сил з Дебальцева, тобто від моменту встановлення «режиму тиші» вздовж лінії розмежування, загинуло щонайменше 27 солдатів — середньо по двоє осіб щодоби. На тлі постійних втрат заяви про перемир'я лунають безглуздо, натомість оцінки міжнародних верифікаторів про те, що режим припинення вогню «загалом підтримується», будять хіба гнів.  

«Човникова дипломатія» з вирішення конфлікту на сході України зненацька набрала потужних обертів. Спершу заповідався лише візит до Києва у четвер (5 лютого) державного секретаря США Джона Керрі. Аж ось його присутність в Україні посилилася двома важковаговиками світової політики — президентом Франції Франсуа Олландом і бундесканцлеркою Німеччини Анґелою Меркель. Нині ж (6 лютого) француз і німкеня подалися до Москви на зустріч з російським лідером Володимиром Путіним.  

  Завжди можна здобути перемогу, якщо правильно визначити, ЩО для тебе є перемогою.   На Донбасі триває українсько-російська війна. За що? Українці мали два можливі варіанти відповіді:   - За наші цінності, за нашу свободу, за наш європейський вибір;   - За визволення Донбасу.  

Загострення подій на сході змушує уважніше поставитися до політично-географічних означень. Наприклад, народні депутати від Партії реґіонів полюблять вживати термін «юго-восток»; активний проросійський діяч Олег Царьов навіть заснував однойменний політичний рух. Насправді цілісної політичної категорії «південного сходу» не існує. Це підтверджується і рівнем підтримки сепаратистських акцій на місцях, і засвідченим соціологами ставленням мешканців до зовнішньополітичного вектора держави чи травневих президентських виборів.  

  Зараз це стає масово. Мається на увазі настрої думки і ідеї. Тут на Заході, менше в Києві й Центрі, але там також. Якщо коротко, то це звучить так: «та віддайте їм цей Донбас, і хай ідуть у свою Росію». Настільки часто це звучить, що виникає підозра, що українці просто не хочуть воювати, боротись, наївно вірячи, що Донбас, навіть Схід – це вагон, який можна відчепити, і поїзд під назвою Україна далі поїде у світле майбутнє.  

Радянські лейтенанти-дворічники     Кінець 1983 року. Андроповські часи.   Оскільки, як жартували в радянській армії, «Хто вивчав “Шилку”, той служить на “Стрілі”, а хто “Стрілу” – на “Шилці”»*, нас, щойно призваних лейтенантів-дворічників**, направили на курси перепідготовки.   Слухачі курсів походили з усього Союзу – від Забайкалля до Молдавії. Я єдиний репрезентував Західну Україну.