Ще одна загадка «Географа Баварського».       Нормани (рукопис XI століття)   1   «Опис градів і земель на північ від Дунаю»  

Ян Парандовський    

25 років тому на ратушевій вежі столиці Галичини вперше після Другої світової війни підняли український національний прапор.    

Один із найконтроверсійніших польських письменників, «метеор» «Молодої Польщі», очільник мистецької богеми, Станіслав Пшибишевський (1868–1927) багатьма нитями пов’язаний зі Львовом. Не лише в літературному плані, а й інтимному. Зрозуміло, це має безпосередній стосунок до жінок, у цьому разі – до двох.      Але все за порядком.

У середньовічній Галичині та околицях було майже тисячу (!) градів чи поселень, сила народу, проходило кілька міжнародних торгових шляхів та вирувало життя. Але києвоцентристська історична школа не схильна згадувати сотень ранньосередньовічних міст у близьких до Русі (невеликої території навколо Києва на час написання «Баварського географа») племен чи етносів, що суперечить даним як літописних джерел, так і археологічних розкопок. Руські літописи підозріло мовчать, лиш зрідка згадуючи ті чи інші племена та події, які відбувалися на захід від східнослов’янської імперії.

Відомий автор детективів й іншого захопливого чтива, київський (але родом із Ніжина) письменник Андрій Кокотюха зацікавився Львовом. Йому він присвятить цілу ретро-серію аж із семи детективних романів, дія яких точиться ще «за бабці Австрії». Два з них уже побачили світ, а третій на підході.     Як «східняк» дає собі раду з лабіринтами не надто знайомої йому львівської історії, «Збручу» розповів сам «український Б.Акунін».  

  Творчість Ігоря Білозора називають одноголосно: «недоспівана пісня». Якби дожив до свого 60-ліття, написав би не одну мелодію до віршів, вистав; напевно, створив би мюзикли, може, навіть оперети, бо починав працювати і в цій царині.    

    Без малого 60 років тому річку Млинівку, яка протікала через тодішній Станіслав (а нині Івано-Франківськ), з’єднали каскадом озер із велетенським котлованом. Будова тривала понад рік, і штучну водойму тогочасна радянська преса гучно охрестила «Станіславським морем». Розташування велетенського водного плеса поруч із центральним міським парком передбачало перетворення такого комплексу на велику відпочинкову зону. Але…    

На 22 березня припадає 120-річчя від дня народження відомої галицької співачки Марії Сабат-Свірської. На жаль, несприятливі обставини її життя не дали можливості розвинутися таланту, тому її доля та творчість нині мало відомі широкому загалу.                                              

Напис на звороті світлини: «Тут народжувалися «Закарпатські октави». М.Т.Р[ильський] на полонині. 1959 рік. Фото М.Йосипенка».       120 років тому, 19 березня 1895 року, народився Максим Рильський. Пропонуємо читачам кілька ніби не пов’язаних між собою епізодів (чи радше штрихів), які дозволять краще зрозуміти цю видатну, хоч у чомусь і трагічну людину.