Василь ЗЕЛЕНЧУК

 

На Кедроватім в Чорногорі

Гаджуґи звилиси в ланци,

Вдень і вночі Чугайстер дикий

Чєс коротає у данци

Направо йде – співає пісню,

Наліво – бріхні торкотит.

Там чудеса, там щєзник ходит,

Лісна там на гілках сидит;

Там, на плаях, нам ни відомих,

Дивної звірини сліди;

Колиба на оленіх рогах

Стоїт близенько до води;

Скрізь дива повно в полонині;

Габи гутє вночі и вднині

Скалистий берег, ліс густий,

Опришків тридцєть там гонорних

Из джєморів виходє чорних,

А з ними Довбуш молодий;

Чугайстер там над скарбом гине;

Гуцулский дух – кров в жилах стине!

И я там був , и мід я пив,

И кидри видів я зелені.

Сидів пид ними, а чугайстер

До раня бріхні торкотів.

 

 

Автором цього гуцульського переспіву широко відомого пушкінського ”Лукомор’я” є колишній війт Криворівні Василь Зеленчук. Про те, як виник переспів, він сам розповідає так: «Був момент, коли син прийшов зі школи і сказав, що він повинен вивчити «У Лукоморья дуб зелёный». А я сказав, що так не буде. І ми разом із дружиною і сином адаптували цей вірш до місцевого колориту».

 

Вперше опубліковано у спільній поетичній збірці Василя Зеленчука, Назара Федорака й Петра Мідянки "Карпати на трьох" (вид-во «Брустури», 2016).

 

 

28.01.2017