На Кедроватім в Чорногорі
Гаджуґи звилиси в ланци,
Вдень і вночі Чугайстер дикий
Чєс коротає у данци
Направо йде – співає пісню,
Наліво – бріхні торкотит.
Там чудеса, там щєзник ходит,
Лісна там на гілках сидит;
Там, на плаях, нам ни відомих,
Дивної звірини сліди;
Колиба на оленіх рогах
Стоїт близенько до води;
Скрізь дива повно в полонині;
Габи гутє вночі и вднині
Скалистий берег, ліс густий,
Опришків тридцєть там гонорних
Из джєморів виходє чорних,
А з ними Довбуш молодий;
Чугайстер там над скарбом гине;
Гуцулский дух – кров в жилах стине!
И я там був , и мід я пив,
И кидри видів я зелені.
Сидів пид ними, а чугайстер
До раня бріхні торкотів.
Автором цього гуцульського переспіву широко відомого пушкінського ”Лукомор’я” є колишній війт Криворівні Василь Зеленчук. Про те, як виник переспів, він сам розповідає так: «Був момент, коли син прийшов зі школи і сказав, що він повинен вивчити «У Лукоморья дуб зелёный». А я сказав, що так не буде. І ми разом із дружиною і сином адаптували цей вірш до місцевого колориту».
Вперше опубліковано у спільній поетичній збірці Василя Зеленчука, Назара Федорака й Петра Мідянки "Карпати на трьох" (вид-во «Брустури», 2016).
28.01.2017