Замолоду я ненавиділа свої вади: крайні лінощі і хронічна невпевненість. Тепер, коли ви знаєте про мене найгірше, розкажу, як ці вади придалися в житті
Депресія не є примхою знуджених і лінивих людей: хто на неї страждає, не є ані слабаком, ні лузером. Це хвороба, і її, як будь-яку іншу, треба лікувати.
Що це до біса таке, що якийсь невідомий принц, який проїздив мимо, розбудив Білосніжку поцілунком? Хіба це не є абсолютно ясний приклад сексу без згоди?
Ми живемо в облозі інших людей і водночас самотні як ніколи. Додамо до цього «імператив щастя», що змушує нас бути найщасливішими, – і маємо всі складники найдосконалішого нещастя.
Можна бути добре поінформованим – і водночас хамом. Натомість можна бути неосвіченим, але дуже вихованим. Це щось, що полягає в тому, аби навчитися поважати ближнього
