Юрій Винничук

Нарікання на галичан – мовляв, якби не ми і не Майдан, війни б не було, – багато хто чув. Звісно, це безглуздя. Війна була неминучою

Подія, яка трапилася у Львові 5 лютого 1934 року, сколихнула не лише все місто, а й усю Польщу...

Коли потрапив до армії, то служив на Білгородщині. Я побував у якомусь іншому світі. В безпросвітному задзеркаллі.

Хто не знає цієї жартівливої пісні: "Сів я до трамваю, люди споглідаю, бувай ти здорова, бо я від'їжджаю"? А у пісні був автор.

Господар Валахії Влад Дракула, один із найславетніших полководців Європи, мудрий володар і гроза турків, міг бути українцем

Ніхто у Львові не казав, що йде на прогулянку. Яка там прогулянка? Тільки – на прохід.

Інколи треба стати вар'ятом, аби перетворитися на легенду. Таке враження, що знало пані Карольку ціле місто

Брами є всюди, але тільки в Галичині брама означає не лише ворота, а й те, що деінде називають під'їзд

Моє дитинство було багате на явища, які давно позникали. Вулиці оживали гістьми з ледь не казкового світу і лунали голосами, яких уже нема

Почуття гумору має тенденцію з часом мінятися, але бажання покепкувати чи, як казали колись, пофіґлювати над кимось ніколи не покидало наших предків.