Звичайний хлопець із незвичайним талантом із Вінниці, Дмитро Шуров знаний, перш за все, як учасник гурту «Океан Ельзи» і «Esthetic Education», а також зі своїх фортепіанно-сценічних експериментів із Земфірою. Кілька років тому, на початку своєї сольної кар'єри, він уже був у Львові з концертом. І той, хто тоді спустився у підземелля «Хмільного дому Роберта Домса» інакше, як без мурашок на шкірі і шаленого захвату, концерт не згадує.  

Десять місяців проіснувала галерея «Єфремова26», відкриття якої свого часу проініціювала галерея «Detenpyla», а саме – троє представників «Відкритої групи»:  Юрій Білей, Станіслав Туріна та Павло Ковач (junior).

Не спитавши громаду, у Львові поставили черговий кіч-пам'ятник. У Києві громада, не спитавши, повалила пам'ятник Леніну. Інтелектуали боряться за свій простір – не лише фізичний, а й ментальний, простір пам'яті, розвитку, перспектив. Вимагають, аби стереотипна радянщина зі своєю “естетикою” нарешті залишилась у минулому. Закликають мислити не по-модньому, а по-європейськи. У скульптурній формі зокрема.   Текст створено в рамках програми “Культура 3.0”.  

 

 

Торік перший Перегляд сучасного польського кіно «Під Високим Замком» зібрав близько восьми тисяч глядачів. Кількість стрічок, які налічувала програма – 31 – за словами Яцка Жура, консула Республіки Польща у Львові, випадково співпала із кількістю кінотеатрів, які діяли у Львові у 1939 році. Глядачі були приємно-вражені добіркою новинок польського кінематографа та ціною квитків, натомість організатори – приємно здивовані кількістю пошановувачів кінопродукції західного сусіда.

Четвертий рік поспіль осінь в Україні почалась з поезії. Цим разом, залишивши обабіч прозу життя та бабине літо, спакувавши у валізи груші, вино і трохи лірики, вона сіла у потяг Київ–Чернівці разом із Сергієм Жаданом, Світланою Поваляєвою, Маріанною Кіяновською, Енн Коттен, Маріон Пошман, Оленою Фанайловою, Ігорем Померанцевим, Катериною Бабкіною та багатьма іншими. Так почався IV Міжнародний поетичний фестиваль Meridian Czernowitz.  

Фінальний акорд одного з наймасштабніших фестів цього літа на Західній Україні – десятиденного фестивалю  мистецтв «Франко.Місія» – відбувся у с. Нагуєвичі, що на Дрогобичині. За підрахунками організаторів, лише впродовж останніх трьох днів дійства на теренах рідних земель Каменяра побувало кілька десятків тисяч осіб. Щоправда, коли справа доходила до можливості присутніх зацитувати генія української літератури, це могли одиниці, зате тексти пісень хедлайнерів знали майже усі.  

Сьогодні, 26 липня, у Нагуєвичах — рідному селі Івана Франка стартує заключна частина фестивалю «Франко.місія». Фест, що є своєрідною синергією проектів «Fort.missia», який більшою мірою концентрується на сучасному мистецтві, зокрема ленд-арт об'єктах, та «Франко.фест», акцентом якого є погляд на всі сфери творчо-фестивального життя крізь призму віршів Каменяра. А спільним знаменником для обох фестивалів, що пережили так зване «злиття», стала музична «рамка».