50-річчя Українбанку "Віра" в Перемишлі

"Общество взаімного кредита "Вѣpa", товариство зареєстроване з обмеженою порукою" в Перемишлі

У перші роковини смерти бл. п. Ольги Анни Ціпановської   Вже рік минув, як Її не стало!   І хоча смерть людини у 80-тому році життя не повинна надто сильно вражати, то все таки смерть Ціпановської була для усіх тих, що Її ближче знали, болючою і навіть передчасною. Вона була завжди такою живою, життєрадісною, діяльною та рухливою, як не завжди бувають навіть значно молодші.  

  (*26. І. 1863. † 26. XІ. 1927).  

  Львів, 5 серпня.   Таке питання нераз ставлять батьки педагогам. На це проста відповідь: дітей треба вчити, бо наука це найбільший скарб, якого ні огонь, ні вода, ні навіть найлютіший ворог не забере. Тому обов'язком батьків є подбати, щоб їхні діти, наскільки їхня спроможність на це дозволяє, добули відповідно до свого таланту і охоти освіту, яка б їх якнайкраще підготовила до життєвої праці.  

  (На свіжу могилу дир. Онуфрія Пащака).   Є у Львові одна українська установа, відома серед своїх і чужих, хоч веде вона тільки готелеве підприємство — кооператива "Народна Гостинниця". Вона своїм притульним, тихим приміщенням, поетичною обстановкою, а передусім зразковою чистотою та обслугою гостей, причиняється до поширення нашого доброго імени, як конструктивного чинника в нашій занедбаній і відсталій країні.   Це заслуга двох людей, обидвох уже покійних: Василя Нагірного і Онуфрія Пащака.  

Серед воєнної бурі, коли тисячі молодих пропадає, переходить майже незамітно неодна втрата, котра серед инших обставин викликала би болючий відгомін. Богато імен, котрі в инший час у неодного викликали-би спомин, зітхненє жалю, тепер без слїду гине. Великий час їх покрив. Та хоч як він великий, хоча воєнний гомін приглушує плач ріднї і приятелїв, та каже їм серед загального горя забувати за свої болї-втрати, обовязком оставших згадати незлим тихим словом тих, з котрими разом жили і трудили ся.

15. X. 1847. † 30. IV. 1915.