Тема роману охопила проблематику, що висить у повітрі цього єдиного світу із його сучасним віртуальним закляттям, ба більше –  волею авторки твір подає приклад, як можна (і треба) долати цю  всеохопну облуду.

Уляна Галич вміє бачити в деталі цілий світ, робити через фрагмент макропроекцію на Космос.

Можна зробити цілу студію про те, якими поетами оживало місто як об̓єкт художньої оптики.

Поезія Галини Крук закриває собою великий не промовлений сучасниками пласт тем, в яких кожен знайде для себе окрушину, що буде гріти або холодити його маленький світ

  «У ХХІ сторіччі остаточно визначать, хто був дійсним реалістом у мистецтві сторіччя ХХ» – з цих міркувань Ігоря Костецького про творчість Езри Павнда мені би хотілося повести розмову про одного з найсильніших українських художників-експресіоністів − Володимира Лободу.   Млосний вечір у Гурзуфі  

  Міґель де Унамуно «Життя Дон Кіхота і Санчо за розповіддю Міґеля де Сервантеса Сааведри, яку пояснює і коментує Міґель де Унамуно ∕ Пер. з ісп. Віктор Шовкун. – Львів: Видавництво «Астролябія», 2017. – 480 с.  

  Мирослав Маринович. Всесвіт за колючим дротом. Спогади і роздуми дисидента – Львів : Вид-во УКУ. – 2016. – 535 с.   Іване, ти написав багато книжок своїх спогадів: згадав і дитинство своє у батьківській хаті, і юність у школі та інституті, і про численні зустрічі із різними людьми – про все написав докладно, та чи знайдеться хоч один читач, який прочитає усе так, як ти написав?   (Василь Голобородько «Інтерв’ю для незайманих дівчат»)  

  Ростислав Мельників. Апокрифи степу (поезії 1992‒2012 рр.). ‒ ВСЛ, Львів : 2016. ‒ 144 с.   У глибокій бездонній степовій ночі ми чули свої кроки та відлуння слів. «Дрож землі», Левон Хечоян    

Вірші з війни: поезії ⁄ Борис Гуменюк. ‒ К.: Ярославів Вал, 2015. ‒ 136 с.   Замість мотто: «А ось приїхав Борис Гуменюк із фронту ‒ і вразив, хоча таких більше не знаю». Цей короткий промовистий оціночний вислів належить ощадливому в похвальній мові Ігореві Калинцю.    

Лісові хлопці. Проза про УПА ⁄ упоряд. Антось Тонюк. ‒ Брустури: Дискурсус, 2016. ‒ 336