Галицький сойм, що збереть ся дня 5 грудня на першу сєсию, вийшов з виборів, переведених в червни і липни 1913. Сей "засуджений на смерть" сойм складаєть ся після дотеперішної ординациї з 8 членів вірильних духовних і 4-ох сьвітських вірилїстів та з 149 послїв (44-ох вибираних більшою посїлостию, 28-ох вибираних куриєю міською, 74-ох вибираних куриєю сільських громад та 3 послів з торговельних палат).   Останні вибори дали такий вислїд, що в соймі засїдає 35 Русинів та 155 Поляків, бо один з польських послів Ст. Єнджейович помер перед скликанєм сойму.  

З приводу статі С. Єфремова.   (В дискусиї над важною справою даємо тут голос одному з дїйсних членів нашого наукового товариства. — Ред.)   Перед вами 257 ч. Ради з фейлєтоном д. С. Єфремова п. з. "З вашого житя". Сам факт появи сього фейлєтону, а ще більше його зміст та тон, такі незвичайні в культурнім громадянстві та такі знов характеристичні для деяких гуртків нашої суспільности, що вимагають докладнішого розбору зачіпленої д. Єфремовим справи.  

У „відповідь" на критичну аналізу одного свого твору, надруковану в своїм часі Ів. Трушем у нашій часописи, випустив п. Михайло Яцків у сьвіт зредаґований в белєтристичній формі пасквіль п. з. "Смерть бога". Ми не хотіли специяльно сим пасквілем займатися; ми бачили в ньому (як майже в цілій "поетичній творчости" Яцкова — від безпримірного ошкальованя знайомої загально родини в "Огні горять" розпочавши, через шкальованє пок.

Д-р Кость Левицький про соймову виборчу реформу і унїверситетську справу.

(Мале поясненє моїм рецензентам з нагоди оцїнки моєї збірки: Терновий огонь мій).  

Василь Пачовський : Ладї й Маренї терновий огонь мій. Новітня Біблїотека ч. 15—18.

​ЛЇТЕРАТУРА, НАУКА І ШТУКА.   Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876—1895), т. VI (1890-1891) Чернївці 1910 p. 287+VI ст.; т. VII (1892-1893) Ч. 1911 p. 343+VI ст.; т. VIII (1894 —1895) Ч. 1911 293+VI ст. 8-ка (цїна по 2 К 50 сот.).  

Найвисшим патентом з д. 9 с. м. розвязано краєвий сойм Гали­чини і Володимириї з Вел. Князівством Краківським а оповіщенєм ц. к. намісництва з 13 с. м. розписано нові вибори: на день 30 червня с. р. в куриї сїльських громад, на день 3 липня с. р. в куриї міст, на день 4 липня с. р. в куриї торговельних і промислових палат, на день 8 липня с. р. в куриї великої земельної власности.

  Щоби означити наше становище супроти нового намісника, треба взяти на увагу отсї мо­менти: полїтичну індівідуальність і партийну при­належність д ра Коритовського, полїтичні відно­сини, серед яких наступило його іменованє, вкінцї основну лїнїю нашої національної полїти­ки в Австриї.

(з ґазет)   Під таким титулом обговорює черновецька Україна прояви т. зв. "автохтонства", яке на її думку проявляєть ся не тільки на Буковинї, але в усїх частях укра­їнської териториї. І так в статї говорить ся про "автохтонства" правобережних і лївобережних Українцїв супроти себе, росийських Українцїв супроти австрийських, угорських Українцїв су­проти решти українського народу, галицьке "ав­тохтонство" супроти рос. Українцїв, вкінци про буковинське "автохтонство" супроти Галичан.