Франко був письменником, тісно зв'язаним з інтересами та устремліннями трудящих мас. В цьому основна причина його ненастанної пильної цікавості до творів геніального сина українського народу Т. Г. Шевченка.   Ще в дитинстві твори Шевченка справили незатерте враження на Франка.   У період найвищого ідейного і творчого піднесення Франко поглиблено вивчав Шевченкову поезію. У 1881-82 рр. у радикальному органі "Світ" він аналізує поеми "Гайдамаки", "Сон", "Кавказ".