У холі львівського Палацу культури імені Гната Хоткевича людно. Тут переважно молодь, яка нудиться, чекаючи доки організатори відчинять двері концертної зали. З-поміж інших виділяється життєрадісний юнак із доглянутими вусами і татуюваннями на руках. В руці він тримає пакет, із якого витягає чорні сумки й футболки з похмурими принтами і віддає їх продавчині мерчандайзу. Прощаючись, він лишає їй номер свого мобільного. Трохи подумавши, диктує ще й номер своєї дівчини.