Без дому, без роботи, без підтримки друзів і родини. В такому становищі серед нас тепер є багато людей. Ці люди — переселенці. І суто теоретично вони викликають співчуття та бажання допомогти. А практично — роздратування, злість, подеколи навіть страх. Вони — інакші, й інакші не завжди так, як нам пасує. І що маємо робити з такими своїми емоціями: працювати над собою чи спробувати змінити тих, хто рятується у нас від війни або потужного соціального тиску?