У недавні ще роки, коли Українська повстанська армія перебувала на «нелеґальному становищі» громадської думки, старенькі ветерани втішали одне одного: «Головне, щоб нас визнав народ України…» Не було ані офіційного визнання, ані державних орденів — хіба, якщо пощастило, подяка від місцевої влади у тих реґіонах, де діяла УПА і де поставала ОУН, скромні пільги, пошана від тих, хто вчив історію без совєцьких лекал.