8 січня поетові Василеві Симоненку (1935–1963) виповнилося би 80 років. Але він передчасно залишив наш світ і залишився навічно 28-річним.     Походив Василь Симоненко зі села Біївці (Лубенський район, Полтавська область). Хоча народився він на Різдвяні Свята, пережив важке дитинство з матір’ю-колгоспницею, яку після народження сина покинув чоловік. А ще війна, голодомор 1946–1947 років, до школи треба було ходити пішки 9 км...  

 

Призначення кожного нового голови Львівської обласної державної адміністрації дає поживу місцевим конспірологам «пошаманити» над схемами та зв'язками, що визирають з-за постаті нового очільника кабінету на другому поверсі будівлі за адресою Винниченка, 18. Оскільки два попередні призначення були чітко орієнтовані на «Свободу», то інтерес до них був радше спортивний — кого ж іще винесе хвиля на світ Божий.

Певним підсумком львівського арт-року є тексти-візії трьох знакових виставок трьох культових львівських художників Олега Мінька, Олександра Аксініна та Володимира Богуславського, створені в рамках спільного проекту Львівського Палацу Мистецтв, Zbruc.eu та A-Z аrt «Школа арт-критики» (жовтень/грудень  2014).     ОЛЕГ МІНЬКО Рефлексії до виставки Олега Мінька «Тайнопис» в галереї Гері Боумена (Львів, 29 жовтня-21листопада 2014)  

ВО «Свобода», ледь очунявши від нищівного нокауту цьогорічних парламентських виборів, заявляє про намір продовжувати боротьбу за електорат. Друга спроба, як заявляють партійці, починається з ключового для них реґіону — Львівської області. Нове керівництво обласної «Свободи» вже анонсувало очищення партійних лав та новий етап боротьби за уми галичан з усякими лібералами. Однак є проблемка: тепер «Свобода» не має монополії на правому крилі української політики, тож боротися їй доведеться на всі фронти.  

Письменниця і перекладачка Дзвінка Матіяш у своїй новій книжці «День сніговика» оповідає про суспільство, яким керує страх і шепелявий тиран. Про суспільство, в якому інакодумців «знешкоджують» у центрі роботи з психікою. У якому бояться снігу, сміху, радості, в якому немає місця любові і серцю – цінується тільки інтелект та технічний прогрес. Казка-антиутопія адресована насамперед підліткам, однак дорослі читачі знайдуть у ній чимало  паралелей із сучасними подіями в Україні. І також змушені будуть замислитися над власним життям.  

«Важливо правильно розставляти акценти і знаходити позитиви навіть у найгірших  ситуаціях», — закликає політолог, експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР), викладач Донецького національного університету Юрій Теміров*, якого запросили виступити на відкритому семінарі в УКУ «Україна – Росія: ретроспектива та моделювання майбутніх дій Кремля».

Один з найбільших стереотипів, що огортають постать Вячеслава Чорновола, стосується до його відданості ідеям федералізації України. Чорновіл справді був прибічником федералізму на ранньому етапі політичної діяльності. 1989 року він декларував, що Україна має бути «союзом земель». Наступного року став одним із засновників Галицької асамблеї — об'єднання депутатів обласних рад Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей, яке проголосило консолідацію зусиль на противагу радянському центру.  

Напевно, я не є першим, висловлюючи думку про те, що в кожній події і кожній окремій деталі нашого сьогоднішнього життя, як у краплині води, відображена уся суть й усі типові ознаки та особливості нашого суспільства загалом. Здавалося б – про що більше, окрім якихось чисто мистецьких вражень і відчуттів, які начебто далекі від «серйозніших» проблем сьогодення, може нам сказати-засвідчити звичайний ще один концерт у філармонії чи ще одна вистава в оперному театрі? Насправді ж усе тут дуже пов'язане і підпорядковане тій самій залізній логіці «причин і наслідків».

(за мемуарами та матеріалами поліції та львівської преси початку ХХ століття)   Продовження, початок – "Таємниці львівського дна", частини I, II та III.   IV   Якщо ми опинимося у Львові початку ХХ сторіччя й забредемо на Левову вулицю, то обов’язково натрапимо на одне з тих леговищ, яке приманює аматорів дешевих любощів.