17 грудня на 66-му році життя не стало одного із найвидатніших українських поетів – Олега Лишеги. Причина – гостра вірусна пневмонія. Відійшов тихо та несподівано, зупинившись на півслові. За хвилину до смерті усміхався та говорив із лікарем. Друзі кажуть, що передавав записки із реанімації, в яких писав, що скоро повернеться.    Фото: Олександр Ласкін.  

Відомий львівський мистецтвознавець, історик, урбаніст, реставратор Володимир Вуйцик народився 80 років тому – 19 грудня 1934 року.   "Володимир Степанович розшукував документальні та іконографічні матеріали, і це стало головною працею його життя. Багаторічна архівна праця зробила В.Вуйцика справжнім знавцем у питаннях мистецьких памяток Львівського регіону, історії мистецтва", – згадував історик мистецтва Володимир Александрович ¹.  

Трудно було би … перечислити все те, що митрополит Шептицький зробив, чого доконав для української образотворчости… На першому місці, мов нерукотворний монумент, видний для всіх часів і всіх грядущих поколінь, це – Національний Музей. Поминаючи матеріальну цінність його колекції, слід підкреслити моральну, виховну і співтворчу увагу в рівній мірі для пізнання нашої культури, як основу для творення нових культурних цінностей. …                                                                                        Голубець М.  1930-і рр.

Вже до середини літа Львів отримає пам'ятник митрополиту Андрею Шептицькому, 150-ліття від дня народження якого святкуватимемо наступного року. Зведуть монумент на Святоюрській горі, і заради цього хочуть повністю перепланувати історичну площу, перенести дорогу, яка йде попри церковні мури, і частково вирубати столітній сквер. Пам'ятник митрополиту має стати не просто ще одним постаментом, а новою яскравою домінантою центральної частини Львова.

  Тарган посідає у російській словесності місце, яке сміливо можна назвати унікальним. (Володимир Єлістратов, «Новий Тарган»)  

  Якщо ви зайдете за лаштунки будь-якого притомного фестивалю, поблукаєте між гримерками, прислухаєтеся до розмов, то помітите одну особливість. Звідки б не приїхав той чи інший музикант, вони між собою ніколи не сваряться. Вони спілкуються на іншому рівні – в інших дискурсах і навколо інших цінностей. Їм нема для чого сваритися. І їх не розведеш.  

В епіцентрі успіху українського фільму «Поводир» опинився виконавець однієї з головних ролей, дев'ятирічний громадянин США Антон Ґрін. Але дивно, принаймні львів'янам, що автори фільму не використали для піар-кампанії такої «виграшної карти», як походження Антона. Олесь Санін, щоправда, зазначає в своїх інтерв'ю, що хлопчик є правнуком Михайла Сороки (провідник Крайової екзекутиви ОУН в Західній Україні та на Закарпатті (1934–1936), член Крайового Проводу ОУН (1940), 34 роки — у  радянських таборах, організатор руху спротиву в'язнів «ОУН-Північ», помер в мордовському таборі).

 

 

  Олексій Коломійцев, директор театру імені Лесі Українки – людина щедра на мудрі думки, доречні коментарі та щирі емоції. Говорити з ним можна безкінечно, і про все на світі. Але найбільше, звісно ж, про його найбільшу любов і, мабуть, найсильніший біль, – театр. За той недовгий час, що він у Львові, вже створено три вистави під його керівництвом. Кожна – певний маніфест, заява, виклик, запрошення до дискусії.