Живеш, знаєш людину давно, звик, що він є у твоєму оточенні, у твоєму житті, і якось не спадає на думку характеризувати його. Оточення виробляє всякі звиклі трафарети, мовляв, такий ось дивак, такий ось по життю філософ, такий ось спеціаліст, що багато знає, але все знай кидається із теми в тему, тому й не досягнув гідного становища. Щось такого всі про нього кажуть — і я не маю що заперечити. Але одне лиш підтверджу — насправді рідкісна людина. Ніби й не надто помітна, але саме завдяки таким особистостям змінюються епохи і еволюціонують покоління. Ну а щодо мене...