Дві прем’єри одного театру: трагедію можна дивитися кілька разів і щоразу з відчуттям катарсису, комедію не хочеться дивитися навіть удруге. 

Минуле, немов напіврозгадана таємниця, вабить нас. Ми невпинно шукаємо ключі, якими відмикається його брама. Шукаємо у розмовах, музеях, внутрішніх двориках, книгах, мелодіях... Шукаємо, щоб мати безцінну змогу роздивитися епохи, від яких лишилися лише тіні спогадів.     

Якоюсь неможливою до пояснення атмосферою – без поспіху, майже непомітно, але із шармом – сталися Дні сучасного литовського мистецтва у Львові.

Якщо читатимете Ніцше лише англійською, то будете читати не того Ніцше.

Погром у єврейській дільниці Львова почався зранку 22 листопада рівно 100 років тому.

Новим членам ЦВК раджу одразу забути, що вони комусь щось винні

Уляна Галич вміє бачити в деталі цілий світ, робити через фрагмент макропроекцію на Космос.

Кожен десятий львів’янин обрав проект, який йому до вподоби. І це при тому, що самих проектів було вдвічі менше, ніж торік

Гра і реальність, коловерть розколотих, роз’єднаних людських доль – суть людської екзистенції від homo ludens до homo mortalis.

Серед явищ львівського альтернативного мистецтва другої половини ХХ ст. саме його шлях у мистецтві найбільш наближений до європейських некласичних практик ХХ ст..