Письмо Унамуно живиться любовʼю до цього життя, воно виростає з повільного, але глибокого усвідомлення живильних імпульсів землі, яка дає силу людині та водночас відбирає її. І цей коловорот людського існування стає предметом роздумувань автора.

А тепер уявіть собі, що росіяни – не окупанти, а друзі, які розкаюються в нелюдських діях свого керівництва і кажуть: "Давайте жити разом"

У багатьох творах Ельчін Сафарлі використовує гендерну наративну гру – він-чоловік розповідає (себе) як вона-жінка. Ба більше, розповідає так, що навіть до найменших дрібниць ти починаєш вірити у все сказане і відчуте.

Колись цю чудово барокову будівлю для створення єпархіального музею викупив митрополит Андрей і заповів її народові.

Конгрес культури, що відбувся у Львові, був перший за назвою, але не перший за спробами визначити стратегії розвитку культури. Фестивальність поступилася місцем міждисциплінарному діалогу та рефлексивній самозаглибленості, у фокусі котрої – внутрішні проблеми й травми тридцятилітньої трансформації.

«...тісні ті двері й вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що її знаходять»

Може, не варто вкладати надто багато у декомунізацію? Підтримка незнання – це чудовий політичний інструмент зачистки минулого.

Четверта лекція з циклу «Фройдівські читання у Львові», 26 вересня 2019 р.

Поезієзнавчі тексти як мерехтливі вогники довкола «Буття і часу» та «Істини і методу». Увага філософів до поезії, спроби тлумачити її, мандрівка в естетику та поетику вірша – винятково німецький феномен. Нічого такого в інших культурах і в інші епохи.

Кожна популістська ітерація закінчується кризою. Маємо розуміти, що ми зайшли в цикл, який завершиться кризою. І будемо змушені гасити пожежу, одночасно жонглюючи чимось.