Тарас Прохасько

Найважливішим показником колективного щастя є вміння набуватися. Навіть найліпша праця – робота над собою – частково втрачає свої принади, якщо про це нема як розказати.
15.02.18 | |
Вважаючи свій шанс втраченим, я – як багато хто – вирішив надолужити на своїх дітях. Зі старшими вдалося частково. Тепер є нагода попрацювати на новому рівні. Дитині вже рік, і вишкіл обіцяє бути довгим
08.02.18 | |
...а ще одною ознакою військових є те, що вони знаходять найпростіші виходи із найскладніших ситуацій. Навіть тоді, коли це виводить на ще складніший рівень.
01.02.18 | |
Коли патос вичерпався через нову банальність, з'явилося щось, що притаманне тільки людині – іронія, сміх, насмішка, передовсім над собою, але і над обставинами, над плином історії. Те, що називають мудрістю
25.01.18 | |
Живучи у закритому середовищі, обов'язково потрібно заносити туди щось стороннє. Хоча би розповіді про прочитані на самоті книжки. Тільки так формується повносправний вихід у світ у замкнутій провінції.
18.01.18 | |
Нормальне життя. Але аж тоді, коли починаєш про нього думати, з'ясовується, хто з давно померлих зробив тобі його таким. Чию тінь мусиш весь свій вік виразно бачити накладеною на свою власну
11.01.18 | |
Завше шкода, коли Різдво безсніжне. Хоч якраз таке Різдво може бути наповнене тими властивостями, які набуваються через відсутність чогось декоративного і звичного.
04.01.18 | |
Великий натяк не став уроком. Безповоротне знищення природного середовища, яке знаходить безліч виправдань, далі залишається найвидимішою ознакою України
28.12.17 | |
Свобода, разом із такою оспіваною можливістю вибирати, не менше полягає у з'яві чогось несподіваного. Свобода – це ще й зміна ритму, збій у заданій вібрації
14.12.17 | |
Як позбутися двох речей, що гризуть найстрашніше: страх того, що життя було марним і нецікавим, і страх перед тим, що можеш бути неадекватним у певній ситуації, якої не знаєш, бо її ще нема.
07.12.17 | |