Тарас Прохасько

Розбудова власної держави дала нагоду зауважити, що своєї держави не може мати ніхто, бо держава – це не я. Це прийнятне насильство. Судова система теж. Особливо у країнах, які розвиваються.
26.01.17 | |
Є щось таке, що у будь-яких проявах пов'язане з таїнством. З чимось ірраціональним, у що можна тільки вірити і лиш відчути незбагненним ширенням сяйва.
19.01.17 | |
Про вертеп, перебиранців і коляду. Про вітер з гір, який невдовзі після свят починає бути одночасно студеним і трохи теплішим… Про ЕТО.
12.01.17 | |
«Старих я довший час любив більше, ніж молодих, вони були єдині, хто справді жив, а не ходив на роботу і переймався якимись фікціями...»
05.01.17 | |
Я не схильний ображатися, бо знаю, що сам своїми діями, словами, своїм життям нехотячи постійно ображаю безліч людей, яким все це моє не подобається
22.12.16 | |
Ментальна еволюція людства полягає у зміні сприйняття певного стандарту і ставлення до нього: якими особистими зусиллями можливо досягти більшого – стійкішого і різноманітнішого – комфорту.
15.12.16 | |
Повнота неможлива без присутності страшних речей і властивостей, від яких час від часу хочеться відмовитися, віднєкатися, втекти. 
08.12.16 | |
Так от. Розвод починається там, де говорять про особливий український шлях. Українського шляху нема, українці такого не зробили. Є шлях західноєвропейський і шлях російсько-монгольський.
01.12.16 | |
Сенсом цивілізації є не тільки нагрівання, а й сповільнення охолодження. Завданням екзистенції стає прагнення обірвати ланцюг часу – максимально довго зберігати тепло.
24.11.16 | |
Де нема хоч якихось видимих проявів сучасного мистецтва, тоскно. Все перетворюється на супермаркет, в якому існує все, що у різний спосіб можна поглинати. Треба тих, які можуть давати сни, а не снодійне.
17.11.16 | |