Тарас Прохасько

Ментальна еволюція людства полягає у зміні сприйняття певного стандарту і ставлення до нього: якими особистими зусиллями можливо досягти більшого – стійкішого і різноманітнішого – комфорту.
15.12.16 | |
Повнота неможлива без присутності страшних речей і властивостей, від яких час від часу хочеться відмовитися, віднєкатися, втекти. 
08.12.16 | |
Так от. Розвод починається там, де говорять про особливий український шлях. Українського шляху нема, українці такого не зробили. Є шлях західноєвропейський і шлях російсько-монгольський.
01.12.16 | |
Сенсом цивілізації є не тільки нагрівання, а й сповільнення охолодження. Завданням екзистенції стає прагнення обірвати ланцюг часу – максимально довго зберігати тепло.
24.11.16 | |
Де нема хоч якихось видимих проявів сучасного мистецтва, тоскно. Все перетворюється на супермаркет, в якому існує все, що у різний спосіб можна поглинати. Треба тих, які можуть давати сни, а не снодійне.
17.11.16 | |
А вони так близько від нас. І ми так близько від них. Без них наша історія була би зовсім іншою. Химерний люд з великою історією, мова якого нікому в цих краях не зрозуміла.
10.11.16 | |
Наш український особливий шлях виражається саме у двозначності понять, які використовувалися під час домовленостей, і надзвичайно розширеному потрактуванні того додатку до умови, яка іноді називається форс-мажором.
03.11.16 | |
...адже йшлося не про якісь давні яскраві злочини, а про нормальне життя найближчого від себе покоління впродовж кількох десятиліть, за які світ, зберігаючи видимість тривалості, зазнав найдиявольськішої ерозії
27.10.16 | |
Легко любити того, хто добре, мудро, потрібно, доречно, помічно говорить. Тяжче любити немову.
20.10.16 | |
Наші рани є нашим скарбом. Світ міг би бути дуже добрим, якби їх полюбив ще хтось. Натомість світ жахливий, бо, зауваживши твою рану, має спокусу вдарити саме туди
13.10.16 | |