Таке рішення ухвалила сьогодні Львівська міська рада.

Лишега… Це вже не ім’я – це символ глибинного й автентичного, а можливо, – єдино справжнього, що здобув український модерн, і що переросло в сучасну літературну традицію.

 За Ґадамером, актуалізація слова веде до активізації всієї мови, а остання може сказати про все. Тому книжка про культурну самобутність Тисмениці розпочалася із пригадування слів, які спонукали реконструювати те, що за ними стояло.

Прагнення зберегти власний голос, не підлаштовуватися під усілякі тренди спричинилося до того, що стилістика і реалії його текстів перебувають десь немовби поза часом

Якби не Тисмениця, не було би ні Лишегиного Сходу, ні Заходу. Ні самого Лишеги. Ні його поезії. Найкращий спогад про поета – вірш, написаний ним, озвучений нами. 

  В Інституті літератури НАНУ відбувається захист першої в Україні дисертації про творчість Олега Лишеги, повідомила письменниця Богдана Матіяш, передає "Курс".   Наукову роботу про творчість відомого івано-франківського поета Олега Лишеги подала на захист вінничанка, поетеса Катерина Девдера.  

  Виконавчий комітет Львівської міської ради погодив встановлення меморіальної таблиці українському поету, драматургу та перекладачу Олегові Лишезі на фасаді будинку № 30 на вул. Новознесенській, інформує прес-служба ЛМР.   Функції замовників на проектування, виготовлення та встановлення меморіальної таблиці покладено на Львівську міську громадську організацію «Відродження Знесіння».  

  Він був вищий за зростом.   Цього не помічалося у динаміці руху, коли відбувалися проходи Львовом чи Києвом: тоді ішлося, говорилося про побачене і помічене довкола — про життя і його рух, очі не стрічалися, працював насамперед слух. На слух тези і твердження сприймалися зовсім інакше, аніж це діялося у спокої, коли сиділося напроти, життя оберталося довкола нас, немов легка і рухлива мізансцена.  

  17 грудня на 66-му році життя не стало одного із найвидатніших українських поетів – Олега Лишеги. Причина – гостра вірусна пневмонія. Відійшов тихо та несподівано, зупинившись на півслові. За хвилину до смерті усміхався та говорив із лікарем. Друзі кажуть, що передавав записки із реанімації, в яких писав, що скоро повернеться.    Фото: Олександр Ласкін.  

  Цього року маємо чимало літературних ювілеїв. Найвіддаленіші від нас та найзначніші – Шевченко та Коцюбинський. Серед ближчих – Роман Іваничук та Дмитро Павличко, а серед зовсім близьких – Сергій Жадан. А ще 30 жовтня 65 років відсвяткував Олег Лишега, якого не так просто зарахувати до списку «ближчі» чи «зовсім близькі». Це поет поза списками, переліками та рубриками. Без сумніву, один із найвидатніших українських поетів.