Останніми роками велика російська література подарувала світові черговий феномен – цілий жанр у фантастці під назвою «альтернативна історія». Фантастична альт-історія відрізняється від звичайної історії тим, що базується на засадах «що би сталося, якби…».  

Всеукраїнська прем'єра фільму “Поводир” спричинила сплеск зацікавлення до всього, пов'язаного з “українськими Гомерами”. “Збруч” теж вирішив придивитися кобзарсько-лірницькій традиції. І знайшов глибокий її слід… на Збручі.   Лірник у Львові (1941)    

«Збруч» продовжує мандрівку історичними містама Галичини. Цим разом краєзнавчі стежки привели нас до стародавнього Скалату. Бо якщо у Сидорові стоїть найромантичніший на Тернопіллі «замок-корабель», то у Скалаті замок – «найціліший». Хоч зараз виставляй гармати і готуйся тримати облогу.    

В минулий четвер 140 мільйонів росіян несподівано для себе довідалися, де ж лежать їхні духовні джерела і “скрєпи”.     Президент Росії Владімір Путін у своему щорічному посланні дав з цього приводу пряму вказівку:  

Мабуть, ніщо так не ілюструє вираз «Так минає слава земна», як невеличке селище Смотрич, що на Хмельниччині. Нині це – звичайне селище міського типу, яких сотні (навіть не райцентр), а колись то була столиця величезного Подільського князівства , яке простягалося від межиріччя Стрипи та Золотого Потоку (теперішнє Тернопілля) до Дніпра. За мірками тогочасної роздрібненої Західної Європи, то було нівроку.  

"Лист покликав у дорогу", – любили писати радянські журналісти. Нас покликав не лист, нас покликали... акварелі.   Наполеон Орда. Загальна панорама села Нове Поріччя. Кольоровими крапками позначені об'єкти, відвідані експедицією "Збруча"    

Єдиний християнський храм у світі, в якому на фресці «Страшний Суд» у пекельному вогні горять найодіозніші комуністичні вожді, височіє на скелі над Збручем.      

Сьогодні незалежна тернопільська арт-група «Сновиди» об’єднує майже півсотні митців. А почалось все з того, що у журналістки Олесі Гудими раптом виникло непереборне бажання малювати.    Фундатор «Сновид» Олеся Гудима    

У серпні ми відзначили публікаціями 100-річчя битви під Городком Подільським, однієї з перших баталій Першої світової війни. Сам же Городок відомий своїми підземними лабіринтами. І про них ми теж розповідали. Та ось несподіване відкриття об’єднало обидві теми.    

Поки готував репортаж про сатанівський і калагарівський водяні млини, так мене тими машинами «ще-за-цісаря» дістали (нагадаю, там вони були, але вже нема), що інформацію про діючий водяний млин (та ще зі справжнісіньким ще австрійським обладнанням) іґнорувати було неможливо. Тож зібрався і поїхав подивитися на диво ретро-техніки.