Село Китайгород, що біля Кам'янця-Подільського, досить “розкручене” як у “справжніх” медіа, так і в численних туристичних блогах. Чому би й ні? Це воістину мрія будь-якого затятого мандрівника: запаморочливої краси краєвиди, дивовижний рослинний світ, чисельні природні й історичні пам'ятки, до багатьох з яких цілком пасує епітет “унікальна”.    

  “Збруч” чимало писав про Збручанський культовий центр, зокрема, про Пущу Відлюдника з печерою того ж таки відлюдника біля Звенигорода. Але історія цих місць така насичена, що постійно спливають щораз нові подробиці. Зокрема, може виявитися, що скельне пасмо, де міститься згадана печера, є найбільшим мегалітичним комплексом над Збручем і, можливо, одним із найбільших у Галичині.  

Археологічний сезон у Кам'янці-Подільському завершився водночас з 2016 роком. Господині вже накривали новорічні столи, а дослідники, не зважаючи на дату та лютий мороз, все ще длубались у своєму розкопі. Підсумкам сезону, сповненого – без перебільшення – унікальних знахідок і сенсаційних відкриттів, присвячено цю публікацію.    

  За своїм потенціалом село Панівці цілком могло би стати одним зі знаних туристичних центрів України. Принад тут достобіса та на всі смаки. Хочеш – витріщайся на давні руїни, хочеш – милуйся скелями, глибоким каньйоном і мальовничою річкою, що дзюркотить серед верб. Та, на диво, натовпів роззяв із фотоапаратами тут не побачиш. Туристи, звісно, бувають, але то швидше виняток.   Панівецька пастораль    

 

    Розповідь про Скалу-Подільську варто почати з найунікальнішого архітектурного об’єкту цього цікавого містечка.  

  Новини на кшталт «під ківш екскаватора пішла чергова архітектурна пам'ятка» давно стали в Україні традиційними. Стару забудову не рятують ані поважний вік, ані архітектурна чи митецька цінність, ані імена видатних людей, з нею пов'язані. Чи не найабсурдніший випадок трапився не так давно у Львові (!), коли на вулиці композитора Ярославенка знищили... будинок композитора Ярославенка.     Тернопіль, вул. Шептицького, 4    

Городенка, районний центр Івано-Франківщини, має багато спільного з тернопільським Бучачем. Навіть історичні герби цих міст мають головним елементом той самий п'ятираменний хрест “Пилява” (фамільний герб Потоцьких).  

Ця анекдотична історія почалася майже рівно 30 років тому, у серпні 1986 року.   Для розуміння – невеличка преамбула.    

Анатолій Гуцал на розкопках зі своїми студентами