Діло, 13 вересня 1938 Варшава. 11. вересня 1938.   Плани були широкі, фінал акції та наявні її висліди випали значно скромніші. Говоримо про відомий від весни ц. р. та знаменний експансивний порух серед польського громадянства, особливо серед його молоді, з метою пробоєвого маршу на схід, культурницької офензиви у „Польшу Б", словом — „марш на креси".  

Львів, 15. серпня 1938.

Львів, 20. липня 1938.   Країною, що завмирає є сьогодні широка смуга при кордонах польської держави, що охоплює коло одної пятої частини простору цілої Польщі, де обовязує зновелізований президентський розпорядок про кордони держави з 23. грудня 1927 р.

Дня 24. м. м. вручив я як опікун політичних вязнів  українців шефові департаменту тюремництва у польській державі й дир. Креховському „Про меморія", яке за його згодою оголошую. Найважніші постуляти українських політичних вязнів: 1) Іменування щонайменше одного політичного вязничного капеляна гр.-кат. обряду для тих вязниць, в яких перебувають вязні гр-кат. обряду, та які не мають .свого постійною капеляна.

Проєкт Ґрабовського: condominium центральних держав в Польськім Королївстві. — Польське занепокоєнє і протести. — Промова Сазонова і відповідь на неї в нїмецькій і австрійській пресї. — Чи Королївство буде в цїлости прилучене де Австрії?  

Що-до Росії, Морачевський стараєть ся виказати, що вона нїколи не мала наміру з'єдиненя всїх польських земель під своїм скиптром, бо се не лежить в її інтересї, анї не має вона потрібних до сього сил, отже всї польські надїї на Росію марні.  

І. П. н. "Zarys sprawy polskiej w obecnej wojnie" появила ся при кінцї 1915 р. книжка п. Андрія Морачевського, польського соціяльно-демократичного посла до австрійського парляменту. Від обговорюваних нами доси польських публїкацій ріжнить ся вона тим, що написана по польську для польської суспільности, головно в Польськім Королївстві, щоби приєднати її для орієнтації, яку заступає польський НКН. Говорячи не до чужинцїв, а до своїх, автор говорить богато такого, чого чужинцям не говорить ся. І тим власне книжка п. Морачевського цїкава.

Львів, 24. лютого 1916       З реферату п. Гальбана, з яким ми познакомили наших читачів, бачимо, які погляди про українське питанє кольпортують польські полїтики в нїмецьких полїтичних кругах. Проти тих поглядів мусимо як найрішучійше застерегти ся.   Підім слїдом думок п. Гальбана.  

І. З таким пляном відбудованя Польщі виступив у брошурі "Die Umgestaltung Mittel-Europa's durch den gegenwärtigen Krieg. Die Polenfrage in ihrer internationalen Bedeutung" відомий польський публїцист Владислав Студнїцький, один з творцїв вшехпольської ідеольоґії супроти українського народу.  

В нас уже була згадка, що в Петербурзї під проводом президента мінїстрів Ґоремикіна розпочав наради урядовий польсько-росийський комітет, який має радити над способом здїйсненя обіцянки, даної Росиєю цїлому польському народови з початком війни в відомім манїфестї вел. кн. Миколи Миколаєвича. Тепер повідомляють, що в нарадах сього комітету наступила перерва; на ново має він розпочати свої наради разом зі скликанєм Державної Думи.   Підкладом праць комітету мають бути два проєкти: один урядовий, другий вироблений провідниками кадетів Милюковим і Кокошкіним.