В 300-літні роковини смерти.    

1.  

  У 175-ті роковини уродин. (1756—1931).  

​ ​  

                                             ...І сталось чудо! Лазарове тіло                                              Закуто в гробі три дні, три віки,                                              Воскресло, встало, кровію скипіло                                              І, меч двосічний взявши до руки,                                              Пішло до бою з темним духом смерти.                                                І від надхмарних шпиців Чорногори

  1. Ягве.   Притвори Соломонової святині в Єрусалимі відчинено. Найвели­чавіший храм Іудеї, царський дар наймогутнішого володаря Ізра­іля — жде на свої вірних. Необоримим теремом Бога здіймається він на верховіттях Моряг. Немає подібного йому ні в Персів, ні в Індів, ні в Китаю, ні в Япані, ні в Гелляді, ні навіть у цих весь світ завойовуючих Римлян: єрусалимська святиня одна в світі, як один в народ Ізраіля, як єдиносвятий є Бог Юдеїв — Ягве.

​  

 

Хто його забуде — се Великоднє пробудження душі?

Сьогочасний журналїзм став одною з сил новочасної культури. Він тїсно ввязаний з її самовладним прінціпом поспіху і з психольоґією її чоловіка. Чоловік нашого часу не гадає повтаряти за Ґетим, що часопись служить лише хвилинї, отже шкода нею займати ся. Він навіть поважить ся сказати, що любить її саме тому. Хвилина набрала в сьогочаснім житю глибшого значіня. В наших очах хвилина — се лиш каприз хвилї. Се инодї відблеск найглибшого житя. До бачаємо в моментах більше правди, нїж у проґрамово витворених процесах.