На Львівщині для фотоархіву знимкують збережені стінописи й іконостаси авторства Сосенка.


У рамках проєкту «Модест Сосенко. Пізнай. Зрозумій. Збережи», що його реалізує Нацмузей у Львові імені Андрея Шептицького з партнерами, на Львівщині розпочали створення фотоархіву збережених стінописів та іконостасів авторства Модеста Сосенка. Команда проєкту фотографує іконостаси й розписи на п’яти об’єктах: у Львові, Дрогобичі, Золочеві, а також у селах Підберізці та Поляни, – повідомляє Art Lviv Online.

 

Церква Св. Арх. Михаїла у с. Підберізці. Фото: Роман Зілінко/art.lviv-online.com

 

Мета проєкту «Модест Сосенко (1875–1920). Пізнай. Зрозумій. Збережи» – сформувати фотоархів збережених стінописів та іконостасів авторства Модеста Сосенка та видати монографію про митця і каталог його творів зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Тож зібраний фотоархів (а це близько 2500 світлин) використають як ілюстративний матеріал до монографії, а також на сайті проєкту.

 

Нещодавно проєкт отримав підтримку Українського культурного фонду. Сума наданого гранту – 701 тисяча гривень. Згідно з договором про отримання гранту, проєкт мають реалізувати до 30 жовтня цього року.

 

«Це реальна можливість підготувати і видати монографію про митця та каталог його творів зі збірки Національного музею у Львові ім. А. Шептицького. Часу для реалізації обмаль, тож ми мобілізуємо всі свої сили, щоб належно вшанувати художника, першого стипендіата Андрея Шептицького у ювілейний для обидвох постатей рік, а також привернути увагу до проблеми збереження культурної спадщини», – йдеться на fb-сторінці Сосенко Пізнай Зрозумій Збережи.

 

 

Ініціатори проєкту зауважують, що видання, присвячені художникові, є відповіддю на потребу цілісного дослідження творчості Модеста Сосенка, насамперед у професійному колі. Адже його мистецька спадщина донині не мала цілісного представлення. Зокрема, довгий час не вивчали доробку художника в ділянці сакрального мистецтва. Перші такі дослідження припадають на початок 1990-х років, коли виявили нефахове втручання в оригінальні розписи Модеста Сосенка в церкві Успіння Пресвятої Богородиці у Славському на Львівщині. Зазначимо, 2019 року цей розпис узагалі було знищено. Докладніше про це можна прочитати у матеріалі «Розписи Сосенка: дві різні історії».

 

Церква у Підберізцях. Фото: Мирослава Іваник

 

З огляду на карантинні заходи, підсумки проєкту підбиватимуть на fb-сторінці, так само онлайн проведуть і презентацію видань.

 

Партнерами проєкту є: Львівський музей історії релігії, Івано-Франківський краєзнавчий музей, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського (м. Коломия), Український музей у м. Чикаго (США), Музей отців василіян у м. Мондері (Канада), УГКЦ Покрови Пресвятої Богородиці в м. Вінніпезі (Манітоба, Канада), Львівська митрополія УГКЦ.

 

 

Для довідки:

 

Модест Данилович Сосенко (1875-1920) – український художник-монументаліст, який своєю професійною діяльністю доклався до відродження національного мистецтва на початку ХХ ст.

 

1887-1895 рр. – навчання в ґімназії при монастирі оо. василіян в Бучачі, відтак – у Краківській школі мистецтв, Мюнхенській академії та Національній школі мистецтв у Парижі (майстерня Леона Бонна) завдяки фінансовій підтримці митрополита Андрея Шептицького.

 

Від 1907 року працював реставратором в Національному музеї у Львові. 1909-го працював над оздобленням церкви в Славському, в його помічниках був тодішній студент Краківської академії мистецтв Юліан Буцманюк. Під час Першої світової війни був мобілізований до австро-угорської армії, брав участь у воєнних діях.

 

Був першим стипендіатом Андрея Шептицького, підтримував близькі стосунки з Владикою впродовж усього життя й поділяв його погляди на шлях розвитку новітнього релігійного малярства.

 

Найважливіший внесок митця в історію української культури – це праця в ділянці монументального та станкового сакрального мистецтва, де він виявив себе як новатор. Упродовж 1906-1913 років Сосенко виконав розписи та іконостаси у понад десяти храмах Галичини. Випрацював та утвердив своєрідний авторський стиль, який синтезував візантійські традиції, західноєвропейські здобутки й багату національну орнаментику.

 

Розписи церкви Успіння в Славському, 1909-1911 рр. Фото: art.lviv-online.com

 

За заповітом Модеста Сосенка, вся його спадщина перейшла до Національного музею у Львові. Її доповнюють картини Сосенка, які подарував музею митрополит Шептицький або які закуплено в 1920-х і 1960-х роках. Відтак нині Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького володіє найбільшою музейною колекцією творів Сосенка.

15.07.2020