У Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові у вівторок, 20 жовтня, відбулася онлайн-презентація двох мистецьких видань, присвячених художникові Модесту Сосенку: монографії та каталогу музейний творів митця у межах проєкту «Модест Сосенко (1875-1920). Пізнай. Зрозумій. Збережи», підтриманого Українським культурним фондом.
Фото www.facebook.com/SheptytskyNationalMuseum
«Мета проєкту – популяризувати постать Модеста Сосенка серед якнайширшої аудиторії. Задум визрівав давно. І втілюється зараз невипадково: 2020 рік є ювілейним для митрополита Андрея Шептицького – відомого мецената українського мистецтва, а Модест Сосенко – перший стипендіат Владики. І цей рік є двічі знаковим для самого художника – 145-річчя від народження й 100-річчя від смерті і першої персональної, але, на жаль, посмертної виставки, яка відбулася у залах нашого музею і стала поштовхом для ранніх досліджень творчості митця», – розповіла кураторка проєкту та авторка монографії, кандидатка мистецтвознавства, старша наукова співробітниця відділу Нацмузею ім. А. Шептицького Олеся Семчишин-Гузнер.
Над дослідженням творчості Модеста Сосенка та укладенням монографії вона працювала понад 10 років.
У 2020 році у межах проєкту «Модест Сосенко (1875-1920). Пізнай. Зрозумій. Збережи» була здійснена фахова фотофіксація іконостасів і розписів митця із п’яти храмів на Львівщині: в Онуфріївській церкві у Львові; у церкві Архістратига Михаїла в с. Підберізці Пустомитівського району; у Катедральному соборі Пресвятої Трійці в Дрогобичі; у церкві Святого Миколая у Золочеві та у храмі Воскресіння Господнього в с. Поляни Золочівського району. Було зроблено понад 2 000 світлин високої роздільної здатності. Частину світлин використали для ілюстрування монографії, повідомила PR-менеджерка проєкту Олександра Кущенко.
«Модест Сосенко був працівником нашого музею і заповідав йому свої твори. Зараз Національний музей ім. Андрея Шептицького є власником найбільшої колекції робіт Модеста Сосенка. Серед творчої спадщини митця живописні портрети, мініатюрні краєвиди, жанрові композиції, графічні твори. Вони відображені разом з ілюстраціями у презентованому каталозі», - зазначила Олександра Кущенко.
Фото www.facebook.com/SosenkoPerseiveRealizeRetain
Монографію та каталог розповсюджуватимуть безкоштовно. Частину накладу видань передадуть бібліотекам, музеям, академічним установам. Дослідники та поціоновувачі творчості Модеста Сосенка також можуть отримати книги, заповнивши анкету на сторінці проєкту у соцмережі facebook.
Невдовзі запрацює також сайт-візитівка про Модеста Сосенка, де буде розміщена інформація про художника, його творчість та частково викладений фотоархів позамузейний робіт митця. «Звернувшись до музею через форму на сайті? дослідники зможуть отримати доступ до повного фотоархіву для роботи», – пояснила Олександра Кущенко.
За її словами, експозицію до 100-річчя зі смерті Модеста Сосенка у Національному музеї ім. Андрея Шептицького, до якої увійдуть твори, що зберігаються у музеї та фото робіт із храмів Львівщини, планують відкрити у грудні.
20.10.2020ДЛЯ ДОВІДКИ
Модест Сосенко (1875 – 1920) – художник з багатогранним талантом, своєю професійною діяльністю доклався до відродження національного мистецтва на початку ХХ ст. Модест Сосенко – стипендіат Андрея Шептицького, який підтримував близькі стосунки з владикою впродовж усього життя. Завдяки сприянню митрополита Андрея Шептицького, після закінчення Краківської школи образотворчих мистецтв, митець продовжив професійну освіту в академіях Мюнхена і Парижа.
Найважливіший внесок митця в історію української культури – це праця в ділянці монументального і станкового релігійного малярства, де він виступив як новатор. Модест Сосенко – автор яскравих розписів та іконостасів понад десяти храмів Галичини, виконаних впродовж 1906-1913 років, у яких першим розробив й утверджував своєрідний авторський стиль, що синтезував візантійські традиції, західноєвропейські здобутки й багату національну орнаментику.
Монументальне малярство художника збереглося частково. Храми з розписами та іконами постраждали і під час двох світових воєн, і в радянський період та, навіть, у наш час.