США запустили процес виходу з ВООЗ. Що це – Трамп погарячкував? Чи таки мав рацію? Не поспішаймо з висновками, спробуймо з’ясувати.
Отже, цього тижня адміністрація президента США Дональда Трампа розпочала виводити країну зі Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Білий дім надіслав повідомлення до ООН і до Конґресу США про припинення членства в цій організації з шостого липня 2021 року.
Відомо, що Трамп уже давно висловлював невдоволення діяльністю ВООЗ. Критики американського лідера стверджували, що таким чином він намагається приховати власні недолугі дії у справі боротьби з пандемією короновірусу, внаслідок яких Сполучені Штати стали лідером поширення недуги. Не слід відкидати, що ця теза має свої підстави, і глава Білого дому, воюючи з ВООЗ та її генеральним директором, ефіопом Тедросом Адханомом Ґебреєсусом, таки намагався залагодити власні іміджеві проблеми. Утім треба все ж визнати, що у ситуації з СOVID-19 Організація таки допустилася цілої низки поважних прорахунків, які вилилися у важкі для світу наслідки.
Але пригадаймо, як і для чого свого часу створювали Всесвітню організацію охорони здоров'я. Перші спроби вродити транскордонну організацію, яка допомагала б країнам координувати свої дії у боротьбі з важкою хворобою, яка охопила великий ареал, були ще в позаминулому столітті. Приміром, 1830 року спалах холери, який охопив ледь не всю Європу, настільки напудив міднародну громадськість, що держави вирішили вжити заходів, скликавши першу в історії міжнародну санітарну конференцію. Її метою було підписання міжнародної санітарної конвенції, на якій мало б бути сформовано наднаціональний медичний орган. Утім тодішня спроба не дала результату.
Після цього було ще чотири спроби: 1998-го, 1902-го, 1907-го та 1919-го року. Вони були вже більш успішними. Поступово було таки підписано конвенцію, створено міжнародне санітарне бюро (Вашінґтон), відкрито Міжнародне бюро громадської гігієни (Париж).
Але щойно після заснування Організації Об’єднаних Націй було сформовано міцний фундамент і для створення функціональної та впливової міжнародної організації, яка займалася б охороною здоров’я в цілому світі. Відтак 19 липня 1946 року на засіданні Генасамблеї ООН у Нью-Йорку було схвалений текст статуту ВООЗ. Документ налічував дев’ять засадничих принципів. Пункти статуту свідчать про те, що під здоров'ям розуміється повне фізичне і душевне соціальне благополуччя, а не лише відсутність хвороб і фізичних недуг. «Кожна людина має право на володіння найвищим рівнем здоров'я незалежно від її расової приналежності, політичних і релігійних переконань, соціального і економічного статусу. Одним з головних чинників у досягненні абсолютного миру і безпеки є здоров'я кожного народу», – стверджується в документі. Так само в статуті Організації йдеться про те, що заслуга будь-якої держави в сфері охорони здоров'я є цінною для всіх народів, а, своєю чергою, низький рівень розвитку будь-якої держави в галузі охорони здоров'я, її неефективна боротьба з хворобами становить загрозу для всіх. Першочерговим завданням вважається здоровий і гармонійний розвиток кожної дитини.
Днем заснування Організації вважають сьоме квітня 1948 року, коли 26 держав ратифікували цей статут.
За цей час ВООЗ встигла реалізувати низку успішних програм боротьби з недугами. Згадати хоча б Глобальну програму ліквідації тропічної гранульоми, Програму ліквідації онхоцеркозу, Глобальну ініціативу з ліквідації поліомієліту. Ефективною виявилася кампанія з цілковитого викорінення віспи. Діяльність ВООЗ допомогла впоратися з такими загрозливими захворюваннями, як СНІД, малярія і туберкульоз.
Перші нарікання на ВООЗ пролунали щойно в 21 столітті. Зокрема, 2009 року було скритиковано стратегію Організації в протидії свинячому грипу. ВООЗ тоді закликала до масової імунізації населення від цієї недуги, тож її запідозрили у змові з фармацевтичними концернами. Мільйони доз вакцини залишилися незатребуваними.
У 2015 році Всесвітня організація охорони здоров'я зазнала критики за іґнорування загрози лихоманки Ебола. Зокрема організація «Лікарі без кордонів» звинуватили ВООЗ у зволіканні з проголошенням епідемії та наданням міжнародної допомоги. На їхнє переконання, якби ВООЗ не іґнорувала заклики лікарів до негайних активних дій, то смертей було б значно менше.
Утім найбільше претензій до діяльності Організації пролунало цьогоріч, коли виникла пандемія короновірусу. Серед іншого, керівництву ВООЗ закидали, що воно приховувало відмову китайського уряду на вимоги Організації (перші такі вимоги були надіслані Пекіну ще в лютому) надати доступ до зразків вірусу, клінічних зразків й інших важливих даних. Також Організацію критикують за те, що вона піддалася на тиск китайського уряду, який змусив її почекати з оголошенням COVID-19 пандемією. І ще такий закид: керівництво ВООЗ замовчувало той факт, що китайський уряд приховує інформацію щодо досліджень COVID-19 і змушує лікарів і науковців мовчати.
І це лише закиди до ВООЗ щодо взаємин з Китаєм. Але на цьому претензії в царині боротьби з коронавірусом не завершуються. З публікації у виданні The New York Times від сьомого липня стало відомо, що 239 науковців з різних країн світу звернулися до керівництва Всесвітньої організації охорони здоров'я із закликом переглянути рекомендації щодо захисту від коронавірусної інфекції. Автори звернення зазначили, що ВООЗ досі вважає основним шляхом передачі SARS-CoV-2 повітряно-крапельний – тобто такий, за якого збудник потрапляє в повітря переважно при чханні та кашлі хворого або коли той балакає. Тимчасом у відкритому листі науковці репрезентували докази того, що новий вірус передається через повітря у ще дрібніших частинках. Відповідно до цього необхідно переобладнати вентиляційні системи в школах, будинках для літніх людей, житлових домах і на підприємствах, встановивши потужніші фільтри – вважають, зокрема, експерти. Також слід посилити захист для лікарів.
Щойно після цієї публікації у ВООЗ схаменулися й визнали – таки так, недогледіли, бо саме аерозольним поширенням зарази можна пояснювати окремі випадки масового інфікування SARS-CoV-2.
Звісно, такі прорахунки не можуть не обурювати. І Сполучені Штати – котрі, наприклад, лише торік сплатили до ВООЗ членських внесків на 400 мільйонів доларів, що становить 15 відсотків його бюджету, – мають повне право виставляти претензії організації, вимагати від неї реформ.
Але чи означає це, що організацію, яку так довго й тяжко створювали, яка принесла стільки користі людству, треба списувати з рахунку? Аж ніяк. Вашінґтон же міг домовитися з іншими ґлобалплеєрами, як-от Німеччина, Франція, Велика Британія тощо, щодо того, які реформи слід негайно провести у ВООЗ, встановити якийсь дедлайн для цього. Можна теж домагатися переобрання керівництва, якщо стало очевидним, що нинішнє не дає собі ради з такими викликами часу, як коронавірус.
Але що ж, Трамп консеквентно реалізовує свою стратегію, спрямовану на виходи зі всіх міжнародних організацій, які хоч трохи його не влаштовують. Таким чином він діє і щодо ВООЗ. Тож така зухвала тактика може зіграти з ним злий жарт, коли доведеться під час листопадових виборів битися за серце й розум кожного американця. У цьому сенсі значно виграшнішою є тактика його демократичного конкурента Джо Байдена, котрий пообіцяв відновити членство США у ВООЗ в перший же день після приходу в Білий дім.
10.07.2020