Змайструвати Місто

Комфортність життя у місті визначає не лише і не так архітектурний ансамбль, як практики, якими він наповнений. Від 1 червня до 6 липня громадські та державні культурні організації Львова, які в той чи інший спосіб працюють з міським простором та з місцевими мешканцями, були запрошені створити наповнення для платформи «Майстерня міста», яка діяла на східній частині площі Ринок.

Мета «Майстерні міста» — залучення мешканців до розвитку міста, усвідомлення й активне використання міського простору, розуміння цінності історичного житлового фонду, збереження історичної спадщини та житлової функції в середмісті. Часто мешканці центру не почувають себе причетними до формування міської історії, не пов'язують свої родинні традиції чи щоденні звички  з «культурною спадщиною». І навіть не вважають «спадщиною» свій власний будинок. Мовляв, це ж не Каплиця Боїмів.

Саме тому Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) вже вдруге проводить «Майстерню міста» — тривалий проект, який поєднує майстер-класи з реставрації історичного житлового фонду з культурними подіями, які провокують глибше осягання міського простору.

Новий формат цьогорічної «Майстерні міста» виразив комплексний і змінний характер міського простору. Певним експериментом в павільйоні «Майстерні» стали Lviv Urban Sound System, або «ча-ча-ча: чотири четверги червня». Як пояснює Андрій Бондаренко, концепція події — «щеплення публічного простору не надто типовою музикою (RESTART, Zavtra.fm, Crush UKU)». Середмістя Львова має досить насичену музичну тканину. Особливо ця тенденція відчувається з наближенням вихідних. Та ж таки «Майстерня» часто конкурувала з іншими звуками площі Ринок. Якщо інфраструктурні реґулювання простору розуміємо як річ очевидну і необхідну, то звуковий потік міста наразі самореґулюється, створюючи в'язанку з музики фестивалів, радіо на літніх терасах, вуличних гітаристів та джазових бендів, звуків ремонтних робіт, трамваю тощо. 

Іншу перспективу погляду на місто запропонувала ініціатива Lypnema.com. Їхній воркшоп мав на меті не тільки привернути увагу громади, майбутніх архітекторів та дизайнерів до пристосування міського простору для людей з вадами зору, а й створити для них прототип карти середмістя.

«Чи часто нам доводиться бачити людей з вадами зору на вулиці? І наскільки демократичним можна вважати простір, якщо він абсолютно недоступний для певних груп? Важко оцінити рівень усвідомленості цієї проблеми більшістю містян, проте, судячи з фактичної відсутності облаштування міста для людей з вадами зору, нам треба спрямовувати більше зусиль, щоб різними шляхами інтеґрувати їх у суспільство. Спілкуючись з Ярославом, гостем воркшопу, починаєш розуміти, на яку смугу перешкод для нього перетворюється прогулянка незнайомою частиною Львова, а з іншого боку — наскільки прості, але грамотні, втручання у міський простір можуть полегшити його життя,» — переконана Наталя Мисак, одна з організаторок воркшопу.

Lypneva.com стала ініціатором ще одної події — «Вуличні меблі власноруч», — завданням якої було надати мешканцям імпульсу до власних ініціатив поліпшення громадських просторів. Макет майбутніх меблів розробили дизайнери Ірина Дутко і Маріанна Дубова, «вторинну сировину» надало підприємство Львіввторресурси, а створювати зручні вуличні лавочки могли всі охочі.

«Можливо, зважаючи на те, що до вуличних меблів, які доводилось зустрічати у Львові, застосовано досить конвенційний підхід, вуличні меблі виготовлені власноруч, яскраві та з «невластивого» матеріалу — пластикових пляшок, — зацікавили багатьох людей. Меблі можна досліджувати на відчуття фактури, зручність, стійкість, змінювати конфіґурації і разом з ними кольорову гаму. Багато хто не вірив, що вони витримають конструктивно, багато хто казав, що спробує зробити такі сам. Функціональні та потрібні речі можна виготовити з того, що ми вважаємо сміттям. Пластикові пляшки, монтажний клей, вода, барвник — ці матеріали знайдуться у кожного, і з ними можна нескінченно експериментувати. Спільний процес створення цих чи інших елементів міського інтер'єру важливий для суспільної інтеґрації, а самі об'єкти можуть створити ідентичність місця, сформувати простір для взаємодії та діалогу між містянами», — розповідають організатори.

Сьогодні ці меблі перенесено у дворик Державного природознавчого музею, де їх випробовують на міцність та зручність відвідувачі музею та його працівники.

Крім згаданих організацій, з картами середмістя працювали учасники гри-монополії «Місто і Ми», яку ініціював Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Побавитись в цю гру запрошено і дітей і дорослих. З її допомогою легко побачити, що в структурі міста все пов'язане: будь-які дії мають свої позитивні та неґативні наслідки. Координаторка проекту Христини Бойко пояснює:

«Ігровий процес, за допомогою чіткої простої моделі, описував основні етапи та засоби формування громадського простору. Гра давала широкі можливості для спілкування, прояву вміння логічно й стратегічно мислити, домовлятися і переконувати. У грі організовувався процес соціальної взаємодії, в учасників виникало нове знання та усвідомлення поняття громадського простору».

Для мешканців середмістя і мешканців районів громадський простір центру міста відіграє трохи різні ролі та функції. Подивитись на місто з перспективи цих двох груп спробували Центр культурного менеджменту, «Драбина» та Wiz-Art. Мистецька майстерня «Драбина» запросила досвідчених драматургів з Херсона Миколу Гоманюка та Євгена Марковського провести майстер-клаcи для дітей, що мешкають в районах Збоїща, Підзамче, Сихів, Левандівка. Заняття були скеровані на розвиток творчих здібностей, акторської майстерності, навичок з написання п'єс, а також на краще знайомство з різними частинами Львова.

А мистецька формація Wiz-Art, парнерська ініціатива Кластер спільно з Народним Домом на Збоїщах в межах проекту «Майстерня міста» зняли документальний фільм про район Збоїща. Школярі 8–11-х класів отримали можливість попрацювати з професіоналами кіногалузі й зафільмували свою історію про район, в якому живуть і навчаються. Протягом останніх років в колах урбаністів щораз частіше обговорюють потребу децентралізації культурного дозвілля, тож практики, які розпочали Wiz-Art та «Драбина», — добра нагода активізувати цей процес.

Що ж до містян з середмістя, то їхні сучасні потреби пов'язані зі стрімкою зміною інфраструктури міста, яка зорієнтована головно на потреби туристів. Думками про те, як і чому змінились маршрути прогулянок і місця зустрічей мешканців центральної частини міста, ділились під час «Вечері в Майстерні». Продовжилась ця розмова переглядом короткометражних фільмів про зміну образу Львова від 1947 до 1975 років з медіа-бібліотеки Центру міської історії Центрально-Східної Європи. Під час обговорення побачених документальних короткометражок Богдан Шумилович зауважив цікавий факт про те, що хоч Львів часто фіґурує у художніх кінострічках, але зазвичай місто «грає» роль інших європейських міст. Наразі ще не знято художній фільм, події якого відбуваються і зав'язані саме на Львові.

Серед подій «Майстерні міста» не можна не згадати успіх Franky Customs Family, які показали, як можна зі старого дідового ровера зробити крутий велосипед. Реґулярно відбувались також дитячі майстерні «Міські ремесла — разом творити краще» з Львівським міським центром реабілітації «Джерело», літературні читання, можна було користатися з безкоштовної випозичальні велосипедів. Але і цей перелік далеко не повний.

З кожним роком «Майстерня міста» набирає обертів, і в певний спосіб формат цього проекту може претендувати на статус «тимчасового» третього місця. Адже протягом місяця павільйон став не лише місцем проведення подій чи майстер-класів, а й місцем зустрічей, відпочинку, обговорення ідей та планування змін.

«Власне, цьогорічна “Майстерня” перевищила усі наші сподівання», — каже коодинаторка проекту Мар'яна Кухлевська. 

«Коли минулоріч вона мала радше інформативний характер, то цього року в «Майстерні» можна було спробувати те, що зветься розвитком міста, на смак, нюх та дотик — мешканці могли спробувати безкоштовно покататись на велосипеді,  скуштувати пиріг своєї сусідки, який вона спекла спеціально для «Вечері в Майстерні», послухати про актуальні проблеми збереження міста як від працівників міської адміністрації, так і незалежних ініціатив».

Чи не єдиний серйозний виклик, що, як видається, стоїть перед організаторами «Майстерні міста», — це напружена конкуренція за увагу відвідувачів на площі Ринок. Мандрування «Майстерні» на інші локації може стати цікавим та запотребованим експериментом 2014 року.

Довідка:

Вже другий рік поспіль на площі Ринок діє «Майстерня міста» — творчо-урбаністичний проект, організований Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) у співпраці з Львівською міською радою.

Минулого року «Майстерня» зібрала під своїм дахом столярів, каменярів, малярів, ковалів та представників інших ремесел, щоб провести майстер-класи з реставрації каменю, металу, дерева. Протягом кількох років GIZ втілює програму «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова», якою передбачено надання підтримки муніципальним та громадським організаціям у проведенні архітектурних конкурсів, пов'язаних з відновленням історичної частини Львова, і яка, що важливіше, спрямована на поглиблення обізнаності мешканців та залучення їх до збереження архітектурної спадщини. Однак цього року організатори проекту вирішили розширити формат подій «Майстерні міста», роблячи акцент на їх соціальній та культурній складовій.

Джерело світлин — сторінка GIZ